В окупованому Криму сталася пожежа на мисі Чауда, де розташований військовий полігон армії РФ, звідки окупанти запускають безпілотники по Україні.
Рютте замість Столтенберга: що відомо про нового генсека НАТО, який сподобався Трампу
Спочатку був вибиху, а потім пожежа
Про це повідомляють російська служба "Радіо Свобода", "Крим.Реалії" та інші телеграм-канали з півострова.
"На супутниковому знімку, зробленому вранці в понеділок (24 червня - ред.), добре видно пожежу на мисі Чауда в анексованому Криму. Тут розташований військовий полігон армії РФ, з якого, за словами представників ЗСУ, російські військові запускають по цілях в Україні баражувальні боєприпаси типу "Шахед/Герань".
Що стало причиною пожежі, невідомо: про ракетні атаки або атаки безпілотників на цей район Криму останніми днями не повідомлялося". Також мовчать українські партизани, які зазвичай полюбляють влаштовувати такі диверсії.
Телеграм-канал "Кримський вітер" повідомляв, що на мисі Чауда пролунав вибух, після чого над ним почав здійматися дим. За даними джерел каналу, на мисі вибухнув боєкомплект.
Російські військові забороняли кримчанам вхід на територію мису Чауда в період з 1 листопада 2022 року по 30 травня 2023 року.
"Чауда" мав стратагічне значення для військової анексії Криму
Кримський полігон «Чауда», як місце запуску ударних іранських БПЛА, фігурує в таких зведеннях вперше з початку цього року.
Минулого року аж до деокупації правобережної частини Херсонщини Росія атакувала дронами Shahed-136 південні та центральні регіони України, як правило, з північного Криму, точніше – з Джанкоя. За повідомленням New York Times (пізніше це підтвердили у Білому домі), у Джанкої працювали іранські інструктори, які допомагали російським військовим запускати БПЛА-камікадзе з Криму на материкову Україну.
Полігон «Чауда» розташований на однойменному мисі на південно-східному узбережжі затоки Феодосії. Мис мальовничий, він привабливий для місцевих жителів та приїжджих туристів. Однак у період з 1 червня до 31 жовтня вхід цивільному населенню на цю територію суворо заборонено.
Така заборона діє у літньо-осінній період регулярно протягом останніх кількох років після російської анексії Криму. Заборонено також на «Чауді» збирати уламки бомб, снарядів, запальних баків, ракет і підривників, торкатися нерозірваних боєприпасів, косити траву, пасти худобу, збирати гриби, ловити рибу, полювати.
Полігон «Чауда» мав стратегічне значення задовго до російської анексії Криму. На початку 50-х років минулого століття, після приєднання Туреччини до НАТО, військове відомство СРСР почало активно облаштовувати мис Чауда, як і інші віддалені приморські та гірські місця півострова (Ай-Петрі, Фіолент) для своїх спеціальних потреб. Згодом суцільну мілітаризацію Криму в період «холодної війни» назвуть перетворенням півострова на «непотоплюваний авіаносець».
Для мису Чауда було відведено роль полігону для випробувань літальних апаратів морської авіації. Зокрема, там свого часу пройшли повний цикл випробувань і отримали добро на запуск у серійне виробництво гелікоптер-вагон Як-24, гідролітак Бе-12 «Чайка», протичовнові літаки Іл-38 і Ту-142, літак з вертикальним зльотом та посадкою Як-38, вертольоти морської авіації Ка-24,2 КР, МіГ-29К, Іл-76МДПС. На полігоні також тренувався на виживання у разі морського приводнення перший загін радянських космонавтів.
З моменту здобуття незалежності України у 1991 році аж до російської анексії полігон задіяли на користь державного науково-випробувального центру, а також зенітно-ракетних військ ЗС України. На «Чауді» також проводили спільні російсько-українські навчання зенітників, за якими спостерігали тодішні міністри оборони України Олександр Кузьмук та Росії Ігор Сергєєв.
