На Курщині українська та російська армії беруть участь в одній із найзапекліших зіткнень війни, борючись за землю та вплив на конфлікт. Про це повідомляє газета "Експрес" із посиланням на The New York Times.
Постійний потік танків та БТРів, бомби, ракети та дрони
Видання пише, що напруженість боїв у Курській області нагадує деякі з найгірших облог на сході України за останні три роки, зокрема у таких містах, як Бахмут і Авдіївка. Бойові дії в Курській області набули суттєвого значення для потенціалу території, щоб відіграти роль у будь-яких переговорах про припинення вогню. Україна сподівається використати цю російську територію як розмінну монету. Своєю чергою Росія, спираючись на північнокорейське підкріплення, сподівається вибити цю територію з-під українського контролю.
"Ситуація значно погіршилася, коли почали прибувати північні корейці. Вони масово тиснуть на наші фронти, знаходять слабкі місця і проривають їх", – розповів український молодший сержант Олексій. Росія за допомогою приблизно 12 тисяч бійців з КНДР повернула собі близько половини території Курщини, яку втратила влітку, але українські сили також пішли в наступ останніми днями, намагаючись утримати територію на захід від Суджі. "Якщо вони продовжуватимуть на нас тиснути, а ми не будемо відбиватися, ворог відчує перевагу. Коли хтось продовжує вас бити, а ви не відповідаєте, нападник почуватиметься психологічно комфортно, навіть розслаблено", – сказав офіцер військової розвідки Андрій.
За словами українських солдатів, росіяни в основному зірвали штурм, але бої тривають і ситуація залишається непередбачуваною. У статті зазначається, що напруженість боїв можна було помітити на дорозі, що наближається до російського кордону: постійний потік танків, БТРів та іншої техніки повз поламану та підірвану техніку. Російські бомби та ракети з громовою силою вибухали у прикордонних селах, було видно, як українські ракети летіли небом у протилежному напрямку. На цілі також полювали десятки тисяч дронів. Вони змінили поле бою, хоча Україна покращила свої засоби електронної боротьби, обмеживши ефективність безпілотників, які покладаються на радіосигнали.
Зараз Росія наповнила театр дронами, керованими ультратонкими волоконно-оптичними кабелями, з дальністю польоту понад 10 миль.
"Своїм вторгненням до Курської області Україна прагне створити буферну зону для захисту сотень тисяч мирних жителів у місті Суми, а також послабити тиск на східному фронті, повернувши ворога на його територію, - пише видання. - Водночас деякі військові аналітики попереджають, що Курська операція може призвести до того, що українські війська будуть дедалі більш розтягнені та втратять позиції на Донбасі".
Бійня така ж жахлива, як і все, що доводилося спостерігати з 2014 року, - командир зводу
Багато українських бійців, які воюють на Курщині, вважають, що болючі втрати на сході України були б іще гіршими, якби українці не пішли на Курщину. "Ми повинні розуміти, що росіяни використовують своїх найелітніших солдатів і найкращі резерви в цьому районі. Враховуючи те, що вони могли б робити в інших частинах України, це добре", – сказав командир батальйону 47-ї механізованої бригади капітан Олександр Ширшин. За його словами, важко бачити, як багато людей на Заході дивляться на війну в Україні, як на відеогру, і відмовляються бачити загрозу, яку Росія становить для світу. Він визнав падіння морального духу українців протягом майже трьох років війни, але сказав, що більшість військових все ще розуміють, чому вони повинні воювати: "Зупинка означатиме нашу смерть, от і все".
Деякі українські військові заявили, що вступ Північної Кореї у війну має насторожити європейські країни та їхніх союзників. Українські захисники розповідають, що північнокорейські бійці воюють як дисциплінована, самовіддана та безстрашна сила. Вони зазвичай рухаються великими формуваннями пішки, навіть через мінні поля під сильним артилерійським вогнем і переслідуванням дронів.
Український сержант, командир взводу Олександр сказав, що бійня в Курській області була такою ж жахливою, як і все, що йому доводилося спостерігати від моменту служби в армії 2014 року. "Ти дивишся і не можеш повністю зрозуміти, де ти перебуваєш, щодня бачиш, скільки людей ми знищуємо", – сказав Олександр. Він порівняв це з Бахмутом, коли кулеметників доводилося регулярно міняти, бо вони не витримували темпів убивств: "Після того, як за дві години поклали стільки людей, вони не могли це сприйняти подумки. Зараз тут те саме".
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
