Військові, які брали участь у переправах через Дніпро, охарактеризували наступ як жорстокий та марний. За їхніми словами, деякі захисники були збиті на берегах річки або у воді ще до того, як вони досягли іншого берега, пише видання.
“Самовбивча” місія ЗСУ на Херсонщині: навіть у Бахмуті такого не було
Перші підходи, як правило, є болотистими островами, порізаними струмками, або луками, що перетворилися на трясовину з бруду, і воронки від бомб, заповнені водою.
Найзапекліші бої розгорнулися в селі Кринки, на східному березі річки, де українські війська захопили вузьку смугу будинків — єдине місце, де їм вдалося закріпитися, пише видання.
Хоча нещодавно Міністерство закордонних справ України опублікувало заяву, в якій стверджувалося, що ЗСУ створили на лівому березі кілька опорних пунктів, але морські піхотинці та солдати кажуть NYT, що ці відомості перебільшені.
Позицій немає. Немає такого поняття, як наглядовий пункт чи позиція. Там неможливо закріпитись. “Перемістити туди обладнання неможливо, – сказав один із співрозмовників видання. – Це навіть не боротьба за виживання, це самогубна місія”.
“Деякі із загиблих морських піхотинців лежали там (на лівому березі) аж два місяці, оскільки підрозділи не могли дістати тіла через інтенсивний обстріл, розповів Володимир, заступник командира роти”, — пише видання.
"Нічого подібного я не бачив ні в Бахмуті, ні в Соледарі", — сказав один із бійців.
Лівий берег був як чистилище
Морський піхотинець Максим, який відновлювався в госпіталі після поранення в Кринках у листопаді, розповів американським журналістам, що російська авіація, танковий, артилерійський і мінометний вогонь були настільки інтенсивними, що його взвод не міг висунутися з підвалів, де спочатку сховалися солдати.
За його словами, після того, як під час авіаудару загинуло троє військових, взвод отримав наказ про евакуацію. Це перетворилося на хаотичний і згубний відступ. Солдати потрапили під обстріл, коли вони прямували до берега річки в темряві, але після прибуття їм сказали, що їм доведеться чекати три години, поки їх заберуть човни.
“Це було болото, все в кратерах, заповнених водою, — сказав Максим і додав, — У нас не було іншого виходу, як спробувати заритися якомога глибше. На той час уже всі були поранені”.
Перший катер забрав найважчих поранених. А йому самому довелося ще чекати. В цей час російські літаки розбомбили берег річки.
"Лівий берег був схожий на чистилище", — сказав боєць — Ти ще не помер, але ти не почуваєшся живим”.
Водночас за словами одного із співрозмовників NYT, після двох місяців бойових дій російські підрозділи в цьому районі та далекобійна артилерія були сильно пригнічені, і могли рухатися лише вночі.
“Вони дуже бояться, що Україна цього місяця, навесні чи влітку може звільнити східний берег”, сказав він, додавши, що стежив за радіоперехопленнями російських повідомлень.
За його словами, навіть невеликі територіальні придбання дадуть Україні можливість вдарити по шляхах російських поставок до Криму. Але на цей час операція через річку була зосереджена не на прориві, а на залученні та знищенні якнайбільшої кількості російських військ, сказав він.
У Генштабі Збройних сил України повідомили американським журналістам, що зараз не можуть коментувати слова військових, але нададуть відповідь згодом.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
