Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків взаємних історичних конфліктів. Як повідомляє польська агенція новин PAP, влада Києва дала згоду на пошуки тіл поляків на місці виявлення польських поховань у 2023 році, пише газета “Експрес”.
Волинська трагедія: розпочали роботу двосторонні групи
“Київ зацікавлений у позитивних рішеннях у цьому питанні. Ми позитивно налаштовані на досягнення хороших рішень, які задовольнять польське та українське суспільства”, — повідомив агентству PAP заступник міністра культури України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.
За його словами, Україна розглядає Польщу як “дуже важливого стратегічного партнера”. Наджос сказав, що питання історичної пам’яті є “важливими для польського суспільства, тому Україна не хоче їх політизувати”.
“Ми знаємо, чим живе польське суспільство, так само як польське суспільство розуміє потреби українського суспільства…Тому за домовленістю лідерів двох країн (президента Польщі Анджея Дуди та українського президента Володимира Зеленського — ред.) розпочали роботу двосторонні групи”, — сказав Наджос.
10 січня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні ексгумації польських жертв Волинської трагедії є перші рішення. Польський прем’єр політизував цю тему.
“Уряд Дональда Туска використовує справу про різанину на Волині, щоб приховати низку останніх іміджевих катастроф. Список місць ексгумації роками незмінний, я сам брав участь у його створенні”, – повідомив польському виданню Fact колишній посол Польщі Ян Пєкло. Він наголосив, що єдиним джерелом непорозумінь між Варшавою та Києвом є Росія.
На його думку, надання списків місць пошуку та ексгумації по обидва боки кордону "є спробою втечі вперед", а питання ексгумації залишається на тому ж місці, що й кілька років тому.
Пєкло пояснив, що “важко очікувати від України ексгумації польських жертв, коли там йде війна”. При цьому він додав, що у сварці між Польщею та Україною за Волинь зацікавлена лише Росія.
Грицак: Були злочини з двох сторін і нам треба про це відкрито розмовляти
У грудні 2024 року польські та українські історики підписали спільне комюніке щодо складних сторінок історії двох країн, зокрема періоду діяльності УПА та світових воєн. Професор Львівського католицького університету, історик Ярослав Грицак, який був одним із підписантів, пояснив в інтерв'ю “Главкому” важливість такого кроку.
За словами професора, історики вважають, що будь-яке використання теми волинської трагедії в політичних дискусіях – це шкідливо і не на часі. Як зауважив Грицак, “дослідники визнають, що були злочини з двох сторін і нам треба про це відкрито розмовляти”.
“Давайте казати так, що є проблеми з малою дупою, а є проблеми з великою. Волинь? Це проблема з малою дупою. Нам прийдеться з нею дуже довго жити. Я не вірю, що ми зможемо примиритися щодо Волині. Але ця проблема не буде проблемою з великою дупою, що дуже важливо. Я знаю масу поляків, я знаю того самого Сікорського, який найбільше вимагає, щоби проводилася ексгумація. Водночас я не знаю більшого адвоката України на Заході, аніж Сікорський. Поляки у 2022 році допомагали Україні, але не забували про Волинь”, – наголосив історик.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
