Сергій Давидов вивчає вебдизайн у Національному університеті “Львівська політехніка”. Однак розробка його — не віртуальна. Своїми руками він удосконалив велосипед, яким щодня їздить на лекції. Накрутив на ньому вже близько тисячі кілометрів.
“Велосипедами я захопився три роки тому. Згодом мені подарували власний. Став їздити ним до Львова — ми живемо за 8 кілометрів від міста, — розповідає Сергій. — Набридло пітніти та втомлюватись. Став шукати альтернативу. Машина, мотоцикл, електроскутер? Дорого! Може, електровелосипед? Прогресивна та загалом нова ідея. Однак на ринку вони надто дорогі, та й не мають потрібних мені технічних характеристик”.
Хлопець близько трьох місяців вивчав інформацію про конструкцію електровелосипедів. Зрозумівши механізм і принцип дії, замовив деталі.
“Купив електромотор за 80 доларів, встановив його у втулку заднього колеса. Після того обладнав два контролери. Готові батарейки ме- ні не підійшли, адже не мали достатньої ємності. Тоді замовив сегменти (за 130 доларів) і зробив батарею сам. За тиждень ми з другом переобладнали звичайний велосипед на електричний, — згадує Сергій. — Загалом переобладнання коштувало близько 300 доларів”.
Після першої поїздки на вже переобладнаному велосипеді вимкнулась батарея, тож довелось доукомплектовувати виріб.
“Тепер у мене дуже витривала батарея, яка після 3 — 5 тисяч заряджань втратить тільки 20% своєї ємності. А на велосипеді можна їздити навіть при мінусовій температурі, взимку, — пояснює Сергій. — Розганяюся до швидкості 25 кілометрів за годину. Можу проїхати без заряджання до 30 кілометрів”.
Нині хлопець працює над деталями електровелосипеда. “Намагаюся вдосконалити конструкцію електробайка, — каже він. — Шукаю інформацію у доступних джерелах, питаю поради у друзів. Електромобілі Ілона Маска відомі у всьому світі, а я мрію створити культ електровелосипедів”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з чемпіоном Європи Семеном Новіковим
