Санкційними заходами, серед яких — обмеження на в’їзд до ЄС, Брюссель хоче посилити тиск на диктатора й висловити солідарність із народом Білорусі. Та наскільки реальний вплив санкцій на осіб, щодо яких вони запроваджувалися?
— Навіть найпростіші санкції, як заборона на в’їзд певним особам у країни ЄС, псує їм нерви, — вважає Тарас Семенюк, політолог. — А якщо вони обмежують доступ до фінансових ресурсів — то й поготів.
— Олександр Лукашенко під санкціями ЄС перебуває вже десять років, — каже Ігор Тишкевич, експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього. — Але вони не зупинили його в порушенні прав людини, переслідуванні опозиції тощо. Думаю, не налякають його й нові.
— Запровадження свого часу санкцій щодо президента Іраку Саддама Хусейна, лідера Лівії Муаммара Каддафі показали, що навіть найжорсткіші санкції можуть не мати необхідного впливу, — додає Олександр Закриничний, правозахисник, голова Громадської організації “Єдина надія”. — Персоніфіковані санкції не мають великого впливу на економіку країни, проте у випадку з Лукашенком — це єдиний інструмент здійснення тиску на його політику.
У випадку з Лукашенком — це єдиний інструмент здійснення тиску на його політику.
— Навіщо загалом запроваджувати санкції, якщо вони такі малодієві?
І. Тишкевич:
— Наприклад, якщо взяти санкції, котрі було запроваджено ЄС щодо Росії за агресію проти України та анексію Криму, то це політична демонстрація реакції на порушення норм міжнародного права. А дієві санкції тоді, коли зменшується рівень співпраці ЄС, США чи інших країн з державами, проти яких їх запроваджено. Скажімо, існує 17 санкційних пакетів США щодо Росії (два з них пов’язані з Україною).
Т. Семенюк:
— В історії немає прикладів, коли б запроваджені санкції заблокували чи знищили якийсь режим. Наприклад, щодо Росії, Білорусі, то ЄС, Канада, США, Великобританія вводять переважно персоніфіковані санкції. А вони не мають серйозного впливу на економіку цих країн.
— А які санкції можете назвати ефективними?
І. Тишкевич:
— Наприклад, США почали в 2009 році запроваджувати проти Москви технологічні санкції, які в підсумку негативно вплинули на ракетну програму Кремля. Адже всі контрагенти “Роскосмосу” потрапили під обмежувальні заходи держказначейства чи мінторгівлі США. Відтак Росія, яка була лідером у світі в космічній галузі, а кількість безпроблемних запусків російських ракет-носіїв перевищувала сумарну кількість таких запусків у всіх державах світу, вже в 2019 році мала вдвічі менше таких запусків, аніж Китай, США і навіть ЄС. Просто такі санкції не діють моментально.
О. Закриничний:
— Ефективними виявилися й санкції США щодо будівництва газогону “Північний потік — 2”. Їх було запроваджено щодо компаній, котрі брали участь у цьому будівництві, в грудні минулого року. У результаті Росія вже майже рік не може реалізувати цей проект.
Т. Семенюк:
— І не варто забувати, що через санкції Росія не може залучити фінансові й технологічні ресурси Заходу для розвитку видобутку нафти й газу, зокрема в Арктиці. Москві потрібні сучасні технології, яких у неї немає. Тому санкції підривають економіку Російської Федерації.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чого очікувати світові загалом й Україні зокрема від Джо Байдена
