“Захист інтересів жителів Придністров’я, наших співвітчизників, — один із пріоритетів РФ”, — так у МЗС Росії відреагували на прохання “депутатів” невизнаної республіки до Ради Федерації та Державної Думи захистити регіон від економічного тиску Молдови. Були побоювання, що очільник країни-агресорки Володимир Путін під час щорічного звернення до Федеральних зборів оголосить про приєднання Придністров’я до Росії, щоб дестабілізувати ситуацію у регіоні. Але жодних заяв, які б стосувалися невизнаної республіки, з вуст диктатора не прозвучало. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) кажуть: те, що реакції Путіна не було, не означає, що варто відкидати сценарій дестабілізації ситуації у регіоні.
Чи може Москва все ще використати придністровську карту і які загрози тут постають для України? Про це — з директором Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом, політичним аналітиком Олегом Симорозом та директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.
— Чи є ризик ескалації ситуації у невизнаному Придністров’ї?
● О. Симороз:
— Придністров’я — не просто сепаратистський регіон Молдови. Це регіон, де є регулярні війська РФ і чималі склади зі зброєю. Звернення до Москви з проханням захисту ми вже неодноразово чули: і в Криму, і на Донбасі. Країна-агресорка у таких випадках спекулює на темі начебто утисків громадян РФ. На тлі спекуляцій про “економічну блокаду” Придністров’я Кремль може “кинутися на допомогу” цьому регіону і перейти до бойових дій, відкривши ще один фронт на кордоні з Україною.
● Є. Магда:
— Оголошувати своєю територією анклав, з яким РФ не має спільного коридору (Молдова межує лише з Україною та Румунією), в умовах наймасштабнішої війни в Європі — це авантюра.
Уявімо собі, що Росія оголошує Придністров’я своєю територією. Тоді президентка Молдови Мая Санду може звернутися до України з проханням відновити територіальну цілісність. Це було б у наших інтересах. Бо армія Придністров’я, тобто російські підрозділи, дислоковані там, не зможуть протистояти ЗСУ. І Путін втратить територію, яку гіпотетично оголосить своєю.
● В. Кулик:
— Росія у будь-який момент може повернутися до теми анексії. Це може відбутися, якщо Молдова й далі вестиме незалежну від Москви політику, тиснутиме на Придністров’я або запроваджуватиме нові економічні обмеження, не даючи можливості сепаратистському режиму заробляти гроші. Тоді Путін може заявити про те, що не залишить співвітчизників у біді, а захистить їх нібито від агресії, економічного тиску і так далі.
Дехто каже, що Рос і я не має транспортних коридорів із регіоном, щоб перекидати туди зброю та техніку, а через український повітряний простір не ризикне цього робити, отже, на анексію не наважиться. Я не згоден. Кремль може зробити так, що ФСБівська хунта очолить Придністров’я, усунувши залишки місцевої еліти. А потім погрожуватиме Республіці Молдові ракетним ударом. Кишинів не має засобів протиповітряної оборони. Навіть українська ППО, яка захищає наш Південь, не зможе збити всі ракети, які летітимуть на територію Молдови.
Це призведе, з одного боку, до втягування Кишинева у війну. З другого — до посилення проросійських настроїв. Молдова не готова воювати за Придністров’я — тамтешня політична еліта вважає, що можна віддати регіон, який Кишинів не контролює вже понад 30 років. Мая Санду втратить посаду президента.
— Що це означатиме для України?
● В. Кулик:
— Встановлення у Придністров’ї ФСБівської хунти підвищує рівень загроз для Півдня України. Не йдеться про те, що звідти може бути напад. Однак можливі провокації, проникнення на нашу територію російських ДРГ. Крім того, Молдова випаде з логістичних шляхів для України. А це для нас критично, бо перекрити цей транзит ми не матимемо чим.
● О. Симороз:
— Ситуація насправді небезпечна. Під загрозою може опинитися вузький коридор у районі Бессарабії, який нині має стратегічне значення для нас. Саме через цей регіон ми доправляємо зерно в порт Ізмаїлу так званим зерновим коридором. Очевидно, що Росія зацікавлена у блокуванні його роботи, бо експорт збіжжя — це наповнення українського бюджету.
Захоплення зернового коридору в районі Бессарабії посилить вплив РФ у Чорному морі і дасть їй можливість диктувати умови постачання збіжжя зі Східної Європи. Це може закінчитися навіть тим, що Москва перебере на себе функцію доставки зерна, а отже, наповнюватиме свій бюджет, щоб виробляти зброю і вбивати українців.
● Є. Магда:
— Для того щоб заблокувати зерновий коридор, Росії треба відновлювати контроль над островом Зміїний, що на сьогодні неможливо. Країна-агресорка втратила ракетний крейсер “Москва” і щонайменше три великі десантні кораблі. Чим вона висаджуватиме десант? Через протоки Босфор і Дарданелли Туреччина не пропустить російські військові кораблі, бо є Конвенція Монтре (документ від 1936 року, який передбачає заборону на проходження протоками військових кораблів країн, що перебувають у війні. — Авт.).
Урешті-решт, наразі очільникам Придністров’я невигідно втрачати транзит українського зерна, адже вони отримують гроші за проходження наших вантажівок їхньою територією.
