Президент Болівії Ево Моралес, який правив країною понад 14 років, під тиском опозиції, військових та міжнародного співтовариства пішов у відставку. Водночас з президентом свої повноваження склали віцепрезидент, голови обох палат парламенту, міністри та їхні заступники, губернатори регіонів, члени центральної виборчої комісії. Це стало результатом протестів, які охопили країну після президентських виборів й тривали 20 днів.
— Ево Моралес є вихідцем з бідної селянської родини, він належить до індіанського населення країни — народності аймара. Моралес — перший індіанець, який очолив Болівію за понад 400 років із часів появи іспанців на цих землях, — розповідає "Експресу" Олександр Мішин, політолог-міжнародник. — Сповідував соціалістичні погляди, орієнтувався на кубинський та венесуельський варіанти побудови держави, мав проблемні відносини зі США, зокрема, через позицію щодо вирощування коки. Перебував при владі понад 14 років.
Цього року на президентських виборах він висунув знову свою кандидатуру.
— Що стало причиною його відставки?
— Це пов’язано з провалом його спроби діяти всупереч конституції країни. Основний закон Болівії у статті 168 обмежує право президента переобиратися на третій термін, але Моралес знехтував цим. За ініціативою його партії “Рух до соціалізму”, в 2016 році відбувся конституційний референдум щодо цього питання, і 51,3% болівійців відкинули можливість переобрання Моралеса на третій термін. Усупереч цьому він висунув свою кандидатуру на жовтневих виборах 2019 року.
Набрав 47,08% голосів — це дало можливість оголосити його переможцем. Проте в ході підрахунку голосів постала дивна пауза в процесі встановлення результату, що посіяло додаткові сумніви в об’єктивності роботи місцевої ЦВК. Опозиція, а також міжнародна спільнота, з огляду на не прозорість підрахунку голосів, не визнала їх.
Постала вимога проведення другого туру виборів для встановлення переможця. Два тижні тривали акції протесту з вимогою переголосування, у сутичках з поліцією загинули три особи, а майже 400 отримали поранення.
Зрештою, Моралес погодився на другий тур виборів, але це було запізніле рішення, бо він втратив підтримку армії та поліції. Ті перейшли на бік опозиції та висловили Моралесу ультимативний меморандум — піти у відставку. Під тиском вуличних акцій, заяв опозиції та міжнародної спільноти, демаршу силових структур Моралес вимушено залишив посаду президента. Разом із ним у відставку пішли ключові вищі чиновники від його партії.
Через загрозу арешту та фізичної розправи (опозиціонери захопили та розграбували його будинок) Моралес попросив політичного притулку в Мексиці. Уряд Мексики погодив це прохання.
— Хто після відставки Моралеса керуватиме країною?
— За конституцією Болівії, у випадку відставки президента повноваження переходять до віцепрезидента, наступні в черговості на посаду — спікер сенату та його заступник. Але всі вони пішли у відставку. Від посади президента відмовився спікер палати представників. Отже, посада тимчасового президента перейшла до другої заступниці спікера сенату, висуванки опозиції Жанін Аньєс Чавес. Найближчими днями має відбутися екстрене засідання парламенту щодо схвалення відставок топ чиновників та призначення дати нових виборів.
— Як далі може розвиватися ситуація у країні?
— Силові структури Болівії наразі оголосили проведення військової операції з метою захисту опозиційних демонстрантів та підтримання порядку в країні. Саме військові матимуть найбільший вплив на політичні процеси в країні. У той же час Ево Моралес має достатньо сильну підтримку населення (від 20% до 30% виборців переважно в західній частині Болівії), бо забезпечив людям суттєве покращення умов життя. Він досі популярний серед індіанців кечуа та аймара (а це понад 50% громадян Болівії). У разі, якщо новий уряд матиме вагомі прорахунки в своїй діяльності, то Моралес ще має шанси на повернення до влади.
Читайте також про те, якими вироками може вразити нас Вищий антикорупційний суд найближчим часом.
