Макрон випередив проросійську Марін Ле Пен на 17,1%. За діючогопрезидента проголосувало 58,55% виборців (18,7 мільйона французів), а за Марін Ле Пен — 41,45% (13,2 мільйона), що, до речі, є історичним рекордом для ультраправих у Франції. Макрон став першим чинним президентом Франції за 20 років, який був переобраний на другий термін.
— Це було повторення протистояння травня 2017 року, коли в другому турі виборів також зійшлися Макрон та Ле Пен, — каже Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка. — Якщо тоді Еммануель Макрон здобув впевнену перемогу, обігнавши суперницю майже вдвічі, то цієї неділі розрив був значно меншим.
Тому не дивно, що ЗМІ Франції, говорячи про перемогу Макрона, пишуть про великі виклики для нього, вказуючи на розкол у країні та найнижчу явку на вибори за останні 50 років.
— Тобто після перемоги Макрон не може спочивати на лаврах?
С. Желіховський:
— Ні. В червні Францію чекають вибори до Національної асамблеї. На них політсила Марін Ле Пен може здобути більшу підтримку французів. Існує небезпека, що вона зможе наростити підтримку й на загальноєвропейських виборах, збільшивши свою присутність у Європарламенті. А це впливатиме на рішення європейських інституцій, зокрема щодо санкцій проти росії та допомоги Україні.
— А як перемога Макрона позначиться на відносинах з Україною? Чи можемо ми очікувати від Франції підтримки ембарго на російські енергоносії, постачання нам зброї?
— Для Франції не проблема замінити російський газ алжирським, — каже Андрій Шкіль, політичний експерт з Франції. — Можна очікувати виходу компанії “Рено” з російського ринку, вона є власником “ВАЗу”. Втім, жорстка санкційна політика Франції щодо росії призвела до падіння підтримки Макрона. Йому закидали падіння купівельної спроможності французів...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як домашніх собак тренують шукати вибухівку