Підписання так званої формули Штайнмаєра обурило багатьох українців. Люди виходять на акції протесту, звинувачуючи керівництво держави в зраді національних інтересів. Чи можуть ці мітинги перерости у третій Майдан? Що про це свідчить?
“Важливо розмежовувати два типи майданів. Один — протест людей, невдоволених якимось рішенням влади (Податковий майдан, Майдан євробляхерів). Зазвичай він зачіпає певні категорії населення. Інший майдан — прагнення людей перезавантажити владу через тотальну несправедливість, — каже Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАНУ. — Майдан першого типу проходить уже. Але у майдан другого типу він не перейде — радикальні форми протесту під гаслом “Ні капітуляції!” не набудуть великих масштабів і не призведуть до повного оновлення влади. Тільки тому, що це оновлення щойно закінчилося. Це не означає, що ця Верховна Рада, Кабмін і Офіс президента мовби “у хатинці” і протестна хвиля не зможе їх наздогнати. Але поки що зарано про це говорити”.
“Я вважаю, що масові акції “Ні капітуляції!” — це намагання перевірити владу на слабкі сторони і, можливо, навіть підірвати до неї довіру, — каже Олександра Рашмеділова, політологиня, провідна аналітикиня Міжнародного інформаційно-аналітичного центру “Розвиток України”. — Але це їм навряд чи вдасться, бо протестують різні групи, у яких навіть немає спільних вимог. Поки що рано говорити про можливість Майдану. Та частина українців, яка демонструє своє невдоволення, за чисельністю менша, аніж кількість прибічників теперішньої влади”.
“Досі не вдавалося спрогнозувати жоден Майдан, — каже Ірина Бекешкіна, соціологиня, директорка Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. — Як показали наші дослідження, протестні настрої після останніх виборів були на найнижчому рівні — суспільство було задоволене і спокійне. Але, взагалі, протести українців не залежать від протестних настроїв як таких”.
— Що ви маєте на увазі?
— Перед обидвома майданами протестні настрої не були на найвищих рівнях. Перед Помаранчевою революцією припускали можливість протестів 22% українців, а 28% готові були брати в них участь. Перед Революцією Гідності теж ніщо не віщувало таких подій — лише 20% громадян припускали можливість протестів, а 22% — були готові взяти у них участь.
— Які тепер настрої українців?
О. Шульга:
— Нещодавно Інститут соціології НАНУ опитував людей, чи є у нас політичні сили і лідери, яким можна довірити владу. Понад 70% відповіли, що нині в Україні при владі саме ті, кому можна довірити долю країни, і вірять, що настане поліпшення.
— Що, на вашу думку, може спричинити масові протести?
І. Бекешкіна:
— Гадаю, Майдан можливий тільки у разі згоди нашої влади провести місцеві вибори на Донбасі в умовах окупації, коли там залишаються бойовики і немає контролю за кордоном.
О. Шульга:
— Якщо ми говоримо про Майдан, спричинений невирішеністю питань щодо особливого статусу Донбасу, умов припинення вогню та реінтеграції, то він неможливий через тотальну невизначеність і неоднозначність. 15 — 17% громадян кажуть, що потрібно воювати, доки не звільнимо окуповані території. Така ж частина українців вважає, що треба взагалі відмовитися від цих територій, 25 — 30% виступають за надання регіонові особливого статусу, а ще 20% воліють підтримувати статус-кво, як-от тепер. Решта — взагалі не визначилася. Тобто немає точки консолідації основної частини населення. Це — перепона для того, щоб протести розросталися.
О. Рашмеділова:
— Зрештою, ми не знаємо, коли відбудеться зустріч у нормандському форматі щодо припинення вогню на Донбасі, майбутнього окупованих територій. А власне від неї й залежить тривалість цих протестів і їх результат.
— Але революції завжди творив незначний відсоток громадян...
І. Бекешкіна:
— Так. В обох майданах брало участь не більше як 15% громадян, враховуючи тих, хто носив їжу чи допомагав продуктами.
О. Шульга:
— У наших громадян чимало зброї на руках, багато з них пройшли війну, а ті, хто там не був, втратили родичів чи друзів. Сотні тисяч людей були змушені переїхати, залишивши свої домівки на окупованих територіях. Думаю, недавня зміна влади не убезпечить її від турбулентності, виступів і можливого драматичного розвитку подій.
Читайте також текст про атестацію прокурорів.
