Президент підписав прийнятий парламентом закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”. Обговорюємо його з нардепкою Іриною Фриз, яка голосувала проти нього, та доктором юридичних наук, експертом Центру політико-правових реформ Борисом Малишевим.
— Поясніть, як відбуватиметься реформування прокуратури?
Б. Малишев:
— Згідно із Законом, Генпрокуратура буде перейменована в Офіс генпрокурора, обласні відділення — в регіональні, місцеві — в окружні. Буде проведена атестація прокурорів. Раніше такого не було.
Законом змінено вимоги до претендента на посаду генпрокурора. Її зможе отримати фахівець з юридичною освітою та стажем роботи в галузі права щонайменше 10 років.
Також закон передбачає суттєве збільшення зарплат прокурорів. Так, базовий оклад підвищується з 12 до 15 прожиткових мінімумів. Водночас уточнено норму про кількість штату.
З 15 тисяч співробітників органів прокуратури планується залишити не більше як 10 тисяч.
І. Фриз:
— Цей закон наділив генпрокурора додатковими важелями. На жаль, він може без конкурсних засад призначати чи звільняти скільки завгодно своїх заступників. Не зобов’язаний реєструвати свої накази у Єдиному реєстрі, які є нормативно-правовими актами. А це означає нуль прозорості.
Повноту влади щодо формування кадрового складу системи прокуратури зосереджено в руках генерального прокурора. А це може призвести до зловживання владою.
— Що передбачає атестація для прокурорів?
Б. Малишев:
— Законом передбачено, що атестацію та набір нових людей будуть здійснювати кадрові комісії, склад яких затверджуватиме генпрокурор. Прокурорів перевірять на предмет їх доброчесності та професійної відповідності. Вони повинні будуть скласти тести, пройти співбесіду з членами комісії. Згідно з законом, генпрокурор може сам встановлювати, як проходитиме атестація.
— Військову прокуратуру скасовано. Які думки з цього приводу?
І. Фриз:
— Вважаю, що це призведе в умовах війни з Росією до нових викликів і загроз національній безпеці України. Ця новація не враховує стандарти країн НАТО, які передбачають функціонування системи військової юстиції.
Б. Малишев:
— Досі військова прокуратура підпорядковувалася одночасно генпрокурору, головном увійськовому прокурору й міністру оборони. Норму подвійного підпорядкування у законі прибрано, й генпрокурор може створити спеціалізовану прокуратуру, зокрема військову. Такі прокурори не підпорядковуватимуться Міноборони. Подвійне підпорядкування гальмувало розслідування справ, у яких фігурували представники Міноборони. Тож я вважаю ліквідацію військової прокуратури доцільною.
— Коли закінчиться реформування Генпрокуратури?
— До 1 вересня 2021 року — перехідний період. Це час для того, щоб провести атестацію чинних прокурорів та набрати нові кадри на посади, що стануть вакантними.
Читайте також репортаж із рідного села Таїсії Повалій, яку багато українців називає зрадницею
