Країни “Великої сімки” у червні домовилися про виділення цього року макрофінансової допомоги Україні у формі позики на суму 50 мільярдів доларів. Частка Євросоюзу в цьому кредиті становить до 35 мільярдів євро. Решту суми мають надати інші країни. Максимальний термін погашення позики — 45 років.
— Рада ЄС скористалася так званою програмою максимум, тобто ухвалила рішення про виділення Україні позики на суму 35 мільярдів євро, оскільки не було зрозуміло, чи США братимуть участь в цьому механізмі кредитування, — каже Олена Галушка, членкиня правління Центру протидії корупції, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги. — А Угорщина заблокувала рішення щодо продовження терміну замороження російських активів з 6 до 36 місяців. Зрештою США надали позику у 20 мільярдів доларів. Частка ЄС становитиме 20 мільярдів євро. Тобто загальна сума кредиту буде 50 мільярдів доларів, адже позику виділять ще Велика Британія, Японія та Канада.
— Рішення ЄС — це добрий прецедент, — відзначає Дмитро Левус, політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Воно завершує дискусію щодо використання заморожених російських активів. Противники такого рішення вже не зможуть його змінити. В країнах ЄС зберігається близько 210 мільярдів євро російських активів. Тобто Європейський Союз матиме звідки брати гроші на підтримку України. Думаю, після завершення війни справа дійде до використання не лише коштів від прибутку заморожених активів, але й самих активів.
— А які суми нададуть нам інші країни?
● Д. Левус:
— Внесок Великої Британії становитиме 2,26 мільярда фунтів стерлінгів (близько $2,93 мільярда). Ця допомога стане додатковою до вже наданої у розмірі 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік. Приблизно такі ж суми мають надати Канада та Японія.
— Куди саме українська влада зможе спрямувати ці кредитні кошти?
● О. Галушка:
— Гроші від ЄС мають надійти до нашого держбюджету впродовж наступного року. А від інших країн — ще до кінця цього. Ймовірно, якась частина фінансової допомоги буде використана на оборону. Зокрема, канцлер ФРН Олаф Шольц не заперечує проти цього. Бо, скажімо, гроші Японії на зброю не будуть спрямовувати, а лише на бюджетну підтримку України чи відбудову.
● Д. Левус:
— До речі, уряд Британії також зазначив, що його кредит можна буде використати для військових витрат. Тобто зможемо за них купувати ППО, артилерію та іншу зброю.
— Чи немає загрози, що надання позики буде зупинено за тих чи інших обставин?
● О. Галушка:
— Ні. Скажімо, міжнародний депозитарій Euroclear вже цього року заробив близько п’яти мільярдів євро від російських заморожених активів. Чи будуть такі прибутки через три-п’ять років, звісно, не відомо. Однак сам кредит від цього не залежатиме, адже його розмір уже зафіксований.
