"У ніч на перше травня 2004 року Євросоюз збільшився до 25-ти країн. Його новими членами стали три колишні радянські республіки — Латвія, Литва та Естонія, а також Кіпр, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Словенія та Мальта, — каже Ілія Куса, експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього. — Відтоді населення Євросоюзу сягнуло 455 мільйонів. Це було п’яте, найбільше розширення ЄС. До того Євросоюз пережив чотири хвилі розширення, а саме у 1973, 1981, 1986 та 1995 роках, упродовж яких ЄС зріс із 6-ти до 15-ти держав. У 2007 році до Євроспілки вступили Болгарія та Румунія".
"Це розширення було найбільш складним для ЄС, оскільки до євроспільноти ввійшла велика кількість країн, рівень життя в яких виявився значно нижчим, ніж у решти країн ЄС", — зазначає Микола Капітоненко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.
Як довго ці країни йшли до вступу в Євросоюз? Які умови мали виконати?
І. Куса:
— У 1993 році в Копенгагені відбулося засідання Європейської Ради, де й були визначені критерії, котрі потрібно виконати, щоб вступити в ЄС. А це — розвиток демократії, включаючи розбудову дієвих адміністративних структур, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин. Процес вступу до ЄС тривалий, деякі країни до цього йшли 10 років.
Чи проводили референдум перед вступом в ЄС?
— Хоча референдуми не обов’язкові, але вони були.
Що дав країнам вступ до Євросоюзу?
М. Капітоненко:
— Нові члени ЄС стали частиною нормативного, політичного простору Європейського Союзу, в них створено запобіжники до повернення будь-яких форм авторитаризму, а демократія там набагато сильніша, ніж у сусідніх державах Східної Європи, котрі не є членами ЄС.
І. Куса:
— Членство в ЄС дає багато економічних бонусів, зокрема, скасування мита, вільне пересування людей та товарів. Членство в ЄС гарантує й енергетичну безпеку.
Хто сьогодні стоїть у черзі на вступ в ЄС?
— Країни Західних Балкан — Сербія, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія. До речі, нещодавно Євроспілка офіційно припинила переговори про вступ до ЄС Туреччини через погіршення стосунків.
Чи немає загрози, що якісь держави — члени Євросоюзу наслідують приклад Великобританії та захочуть його покинути?
М. Капітоненко:
— Думаю, що такої загрози немає. Адже членство в ЄС віповідає інтересам держав-членів. Наприклад, країни, котрі вступили в ЄС у 2004 році, на відміну від Британії, не можуть собі дозволити спекуляції на темі, що “поза ЄС вони жили би краще”.
Радимо до вашої уваги текст про те, як і де живе Володимир Зеленський.
