У ЄСПЛ вирішили, що люстрація в Україні порушує право людини на повагу до приватного та сімейного життя, гарантоване Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Крім того, у висновку суду йдеться про порушення статті Європейської конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд. Адже розгляд справ колишніх чиновників тривав занадто довго.
Загалом закон “Про очищення влади”, прийнятий у 2014 році, забороняв обіймати конкретні посади протягом 10 років тим, хто з 25 лютого 2010-го по 22 лютого 2014 року більше одного року обіймав деякі державні посади. Під дію закону “Про очищення влади” потрапили 914 чиновників. Понад 800 з них звернулися до національних судів, оскаржуючи своє звільнення внаслідок люстрації.
“Про те, що люстраційний закон, ухвалений у 2014 році, недолугий і порушує права людини, ми попереджали давно, — каже Євген Захаров, голова правління УГСПЛ, директор Харківської правозахисної групи. — Зокрема, недосконалою та такою, що порушує права людини, у законі “Про очищення влади” є норма про трудову люстрацію, згідно з якою безумовному звільненню підлягають ті посадовці, які рік і більше працювали на посадах за президентства Януковича”.
Зокрема, недосконалою та такою, що порушує права людини, у законі “Про очищення влади” є норма про трудову люстрацію, згідно з якою безумовному звільненню підлягають ті посадовці, які рік і більше працювали на посадах за президентства Януковича.
— Яких наслідків можна чекати після рішення Європейського суду?
— Очевидно, що всі держслужбовці, які були звільнені згідно із Законом України “Про очищення влади” і звернулися до Європейського суду з прав людини, отримають компенсацію на підставі рішення про порушення їхніх прав, — розповідає Віталія Лебідь, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. — Знаю, ще сім аналогічних справ прийнято до розгляду Європейським судом. Та яка загальна кількість таких справ в ЄСПЛ — не відомо.
Є. Захаров:
— У ЄСПЛ ухвалено одне рішення у п’ятьох подібних справах. Така практика свідчить про те, що суду все зрозуміло апріорі, й рішення приймають автоматично.
Така практика свідчить про те, що суду все зрозуміло апріорі, й рішення приймають автоматично.
— Чи зможуть люстровані чиновники знову обійняти посади у держструктурах?
В. Лебідь:
— Відповідно до нашого законодавства, ухвали ЄСПЛ є джерелом національного права. Тому всі люстровані чиновники мають можливість оскаржити рішення про звільнення. Та складність цих справ полягає в тому, що остаточних рішень національних судів щодо них не було. Оскільки суди зупинили їх розгляд до рішення Конституційного Суду України (КСУ мав ухвалити рішення впродовж шести місяців, а справу розглядають уже понад чотири роки).
Тож фактично немає рішень, які б могли бути переглянуті в порядку Цивільного процесуального кодексу. Хіба що після того, як набуде чинності рішення ЄСПЛ, національні суди подовжать розгляд згаданих справ.
І є проблема зі строками на оскарження. Вони вже минули. Тобто рішення про звільнення чиновників, відповідно до закону “Про очищення влади”, можуть переглянути, але лише за умови, що національні суди поновлять строки на таке оскарження.
Читайте також про те, чому в українців погіршилося ставлення до Зеленського, Гончарука та Разумкова.
