Грузинські сили безпеки застосовують сльозогінний газ і водомети, щоб розігнати людей. США вже заявили, що зупиняють стратегічне партнерство з Тбілісі. Деякі дипломати грузинського міністерства закордонних справ виступили проти рішення про заморожування вступу до Євросоюзу. Їх підтримали і співробітники міноборони країни. Декілька послів Грузії на знак протесту навіть подали у відставку. Вищі навчальні заклади зупинили свою роботу. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що влада країни не допустить повторення сценарію українського Євромайдану. То що може чекати країну далі?
— Наразі важко сказати, як саме розвиватимуться події у Грузії, — каже Володимир Воля, політолог. — Зокрема, це залежить від того, наскільки масово долучаться до протестів прихильники опозиції. На сьогодні незаперечно можна констатувати, що опозиція організувала значно більший протест, ніж два роки тому. Але чи є у неї ресурси, щоб відбулося перезавантаження влади? Ситуацію ускладнює те, що електорат “Грузинської мрії” — переважно люди, заробіток яких залежить від РФ, як-от аграрії. Тому якщо опозиції навіть вдасться домогтися нових виборів, це не страхує від того, що партія влади знову не здобуде більшість у парламенті. А коли Кремль побачить, що опозиція перемагає, то може запровадити обмеження на ввезення грузинської аграрної продукції до Росії. І тим самим вплине на настрої частини електорату на користь “Грузинської мрії”. РФ максимально намагатиметься не втратити свого впливу на Тбілісі.
— Грузинська влада наразі демонструє впевненість в собі та має намір боротися з протестами не загальними, а точковими репресіями, — каже Наталія Іщенко, експертка з питань Південного Кавказу. — Лише у Тбілісі затримано понад 200 протестувальників, деяким висунено обвинувачення за кримінальними статтями. Влада сподівається, що це зупинить протести і в інших містах країни. Зауважу, що в Грузії немає єдиної опозиційної сили з потужним харизматичним лідером.
— Чи може лідеркою стати президентка країни?
● Н. Іщенко:
— Саломе Зурабішвілі де-факто і є лідером опозиційних сил. Вона п’ятий і останній президент Грузії, обраний прямим голосуванням, її повноваження закінчуються цього місяця. Нового главу держави вперше обиратиме колегія з 300 осіб, з яких 150 — депутати парламенту нового скликання та 150 — делегати регіонів. Партія влади висунула кандидатом у президенти колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі. Зурабішвілі та опозиція вважають, що нинішній парламент нелегітимний. А отже, і новий президент буде незаконним. Тож, можливо, варто чекати президентського двовладдя.
— США заявили про зупинення стратегічного партнерства з Тбілісі. Деякі країни погрожують санкціями щодо осіб, причетних до розгону протестувальників. Як це може вплинути на дії грузинської влади й опозиції?
● Н. Іщенко:
— “Грузинська мрія” йшла на останні вибори з обіцянкою привести країну в ЄС. Але відмовилася від прозахідного вектора. Пересічні грузини не хочуть потрапити під “парасольку” Росії. І якщо нинішня влада визначилася, що вона проросійська, то не зважатиме на розірвання відносин зі США та ЄС. Водночас Євросоюз не запроваджуватиме санкцій проти країни загалом, зокрема не скасовуватиме безвізового режиму. Під обмеження, ймовірно, потраплять лише ті урядовці, котрі призвели до нинішніх подій у Грузії.
● В. Воля:
— Опозиції треба використати санкційну політику Заходу як інструмент для мобілізації частини грузинського суспільства на більш масштабний та радикальний протест.
— Чи події у Грузії можуть бути на руку РФ і якщо так, то якою мірою?
● Н. Іщенко:
— Навіть якщо проросійські сили не переможуть у цьому протистоянні, криза поглиблюватиметься, країна буде нестабільною, а Москві це вигідно. Зрештою, РФ може у будь-який момент запропонувати свою допомогу владі Грузії. Адже країна частково окупована РФ, російські військові бази розташовуються за пів години їзди автомобілем від Тбілісі.
