У Комітеті виборців України проаналізували, наскільки сумлінно народні обранці відвідували пленарні засідання Верховної Ради у червні. Всього за минулий місяць було одинадцять пленарних днів, у які працювало тільки 68% складу Верховної Ради. Серед них шестеро депутатів не були зареєстровані на жодному засіданні, а двоє з’явилися у парламенті лише один раз. Крім того, 31 народний обранець пропустив понад 90% з 870 голосувань.
“За результатами минулого місяця, до переліку сумлінних депутатів потрапив 291 парламентар, це на 5 більше, ніж у травні, — розповідає політичний експерт, аналітик всеукраїнської ГО “Комітет виборців України” Денис Рибачок. — Шестеро нардепів вирішили передчасно влаштувати собі канікули й не відвідувати Верховну Раду зовсім. Серед них — Віктор Медведчук, Тарас Козак і Вадим Столар із “Опозиційної платформи — За життя”, Степан Івахів із “За майбутнє”, Леся Василенко з “Голосу” та позафракційний Олесь Довгий. Ще двоє депутатів — Іван Калаур зі “Слуги народу” та Олександр Герега із “За майбутнє” — були зареєстровані лише на одному пленарному засіданні. Всього двічі впродовж попереднього місяця до парламенту навідалися Жан Беленюк зі “Слуги народу”, Максим Єфімов з “Довіри” та Юрій Солод і Олександр Фельдман з “Опозиційної платформи — За життя”, тричі — їхні однопартійці Віталій Борт та Вадим Рабінович.
Серед депутатів, які пропустили понад 90% голосувань Ради, — Ілля Кива, Наталія Королевська, Юрій Бойко, Олександр Дубінський, Жан Беленюк і Вадим Новинський. Майже всі вони — з “Опозиційної платформи — За життя”.
— Чи повідомляли нардепи про причину своєї відсутності?
— Ні, адже в українському законодавстві нещодавно відбулися зміни, через які парламентарі більше не повинні повідомляти причину своєї відсутності. Тож можемо лише здогадуватися, чим займалися депутати замість роботи.
Наприклад, відсутність Тараса Козака, ймовірно, може бути пов’язана із його переховуванням у Білорусі, а Лесі Василенко — із народженням дитини, про яке нардепка публічно повідомила напередодні. Причиною прогулів Віктора Медведчука, який востаннє офіційно був зареєстрований у Верховній Раді 28 квітня, є судові процеси проти нього.
Відсутність Тараса Козака, ймовірно, може бути пов’язана із його переховуванням у Білорусі, а Лесі Василенко — із народженням дитини.
— Як щодо участі парламентарів у голосуваннях у червні?
— Найактивніше кнопки “за”, “проти” чи “утримався” натискали депутати “Слуги народу” та “Європейської солідарності”, які підтримали 83% та 77% голосувань відповідно. За ними йдуть фракція “Голос”, група “Довіра”, ВО “Батьківщина” та “За майбутнє”.
Найгірші показники вкотре продемонстрували представники “Опозиційної платформи — За життя” — у середньому вони голосували лише приблизно в 30% випадків. Вони пояснюють таку низьку активність відмінністю політичних поглядів та іншим баченням вектора змін у країні. Проте це суперечить Закону “Про статус народного депутата України” та присязі, яку вони складали.
— Чи можна притягнути нардепів до відповідальності за прогули й ігнорування голосувань?
— Українське законодавство не передбачає жодної відповідальності за прогули чи пропуски у голосуваннях. Єдине обмеження, яке наразі існує для порушників, — санкції, які передбачають конфіскацію частини заробітної плати, якщо депутат пропустив понад 30% голосувань.
— Як можна зарадити цій ситуації?
— За кордоном депутатів-прогульників не допускають до керівної роботи в комітетах та участі в закордонних відрядженнях. В Україні такої заборони немає, тому, наприклад, Нестор Шуфрич безперешкодно зміг очолити Комітет з питань свободи слова. Розв’язати проблему з низьким рівнем відвідування чи пропусками голосувань можуть лише виборці, які напередодні волевиявлення аналізуватимуть діяльність кандидатів під куполом Верховної Ради і не голосуватимуть за політиків із сумнівною репутацією.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як в Україні набирає обертів медичний туризм
