У Гаазі ексміністра оборони, а нині секретаря Радбезу РФ Сергія Шойгу, та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова оголосили підозрюваними у воєнних злочинах та злочинах проти людяності. Приспішників кремлівського вождя зокрема вважають відповідальними за ракетні удари, завдані армією РФ по українській енергетичній інфраструктурі в період від жовтня 2022 року до березня 2023-го.
А торік Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт очільника країни-агресорки Володимира Путіна та дитячої омбудсменки РФ Марії Львової-Бєлової за незаконне вивезення українських дітей з окупованих територій. Навесні цього року було оголошено підозру командувачеві дальньої авіації Сергієві Кобилашу й командувачеві Чорноморського флоту РФ Вікторові Соколову за обстріли цивільного населення та інфраструктури України. Чи опиняться на лаві підсудних Шойгу та Герасимов? Про це — у розмові з юристкою Регіонального центру прав людини Катериною Рашевською та виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком.
— Обстріли цивільного населення та енергетичної інфраструктури тривають ще з 2022 року. Чому саме тепер з’явилися ордери на арешт Шойгу та Герасимова?
● К. Рашевська:
— Для того, щоби видати ордери на арешт цих персон, МКС потрібні були вагомі докази. Аби на наступних етапах справи ці люди не могли довести свою невинуватість. З іншого боку, відомо, що Шойгу пішов у відставку з посади міністра оборони РФ у травні цього року, а Герасимов не керує “спецоперацією” із січня 2023-го. Тобто це такі собі політичні недотрупи. МКС легше видати ордери на їхній арешт, ніж на арешт чинних російських високопосадовців. Зі Шойгу та Герасимова можна зробити цапів-відбувайлів — сказати, що вони винні у ракетних атаках, а Путін нічого не знав, йому не доповіли й так далі.
— Але ж ідеться про суд у Гаазі. Він, як більшість вважає, мав би бути об’єктивним.
— Насправді МКС — міжнародний правовий інститут, який дуже залежить від політичних рішень учасників та неучасників Римського статуту. І у практиці цього суду склалося так, що здебільшого за воєнні злочини відповідають саме генерали, а не глави держав.
До речі, російські пропагандисти уже просувають версію, що Шойгу і Герасимов не доводили до відома Путіна інформацію про справжню ситуацію. Бо ж насправді в атаках на цивільні об’єкти мав би бути підозрюваний і Путін. Адже він, за конституцією РФ, верховний головнокомандувач, і він оголошував так звану спеціальну військову операцію.
— Чи є шанси на те, що винні у воєнних злочинах проти України таки будуть притягнені до відповідальності?
● О. Павліченко:
— Для цього потрібно, щоб вони опинилися у межах однієї зі 125 держав, які визнають юрисдикцію МКС. Це головна умова. Хай там як, але ці ордери не мають терміну давності й працюватимуть і через 10 років. Винуватців можуть притягнути до відповідальності і по закінченні війни. Адже одна з вимог, на які Росія буде змушена йти в разі поразки, — засудження всіх воєнних злочинців.
● К. Рашевська:
— Як свідчить практика, і президенти держав сиділи на лаві підсудних у міжнародних кримінальних трибуналах. Зауважу, що розглядати справу без присутності підозрюваної особи можуть лише у разі, якщо є підтвердження обвинувачень. Тобто якщо особа перетвориться з підозрюваного на обвинуваченого. Цей етап нешвидкий. Загалом процеси міжнародного правосуддя можуть тривати десятиліттями. Хай там як, але російські високопосадовці, яких підозрюють у воєнних злочинах, не такі старі. Вони ще можуть дожити до моменту, коли їх засудять.
