Нова воєнна доктрина Кремля. Натяки для України дуже прозорі

Росія готується до масштабної війни, кажуть експерти.

Фото УНІАН
Фото УНІАН

Доповідь начальника Генштабу Збройних сил РФ на засіданні Академії військових наук експерти вже назвали “новою воєнною доктриною Герасимова”. “Ми повинні всіма силами забезпечити технічну, технологічну й організаційну перевагу над будь-яким потенційним противником”, — заявив начальник Генштабу РФ генерал Валерій Герасимов.

Загалом, зауважують аналітики, тон викладу стратегії змінився: в офіційні документи повертається термінологія часів розпалу “холодної війни”.

Докладніше — у розмові з експертом із зовнішньої політики, міжнародних відносин і безпеки Вадимом Трюханом та директором Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені О. Никонорова Сергієм Пархоменком.

— Як змінилася воєнна стратегія Росії за останні роки?

В. Трюхан:

— Ще донедавна Москва надавала перевагу обмеженому втручанню у внутрішні справи іноземних держав, уникаючи прямого залучення регулярних підрозділів Збройних сил РФ (за винятком Сирії, у випадку якої було офіційне запрошення президента Асада). Проте болючі невдачі такого підходу, зокрема зрив плану зі створення Новоросії, вступ Чорногорії до НАТО після невдалої спроби повалення законного уряду, мінлива позиція Лукашенка, який так і не дозволив створити повноцінну авіаційну базу для Військово-Повітряних сил РФ, спонукали і військове, і політичне (адже без Кремля такі речі не роблять) керівництво Росії до переходу в наступ. Поки що на доктринальному рівні.

— Можливо, це просто залякування?

— За заявами, які пролунали з вуст генерала Герасимова в Москві, не забаряться і рішення, ухвалені у формі указів президента Путіна, розпорядчих документів міноборони та Генштабу РФ.

Після оприлюднення оновленої воєнної стратегії не варто відкидати застосування зброї масового знищення, не кажучи вже про регулярні підрозділи армії. Причому тут йдеться про будь-які країни, де, на думку політичного керівництва Росії, є національні інтереси РФ, як їх розуміють у Кремлі.

— Головну загрозу Москва вбачає у США та їх союзниках, яких називає “агресорами, готовими віроломно напасти в будь-який момент, використовуючи технології кольорових революцій і м’якої сили...”

С. Пархоменко:

— Росія новою редакцією військової доктрини застерігає США від посилення підтримки України. Нова доктрина — це пряма погроза саме Україні, натяк на те, що будь-якої миті Москва готова розпочати нову агресію.

В. Трюхан:

— По-перше, вербально атакуючи американців, Кремль ніби повертає росіян у часи біполярного світу, коли був баланс сил між США та СРСР. Хоча насправді РФ перебуває в абсолютно іншій реальності — не має нині надійних союзників. По-друге, кремлівські “мислителі” перебувають у світі ілюзій, вдаючи, що Москва може воювати не лише з колективним Заходом, а й ледь не з усім світом.

— На вашу думку, наскільки досяжна ця мета?

— Об’єктивно кажучи, Росія має і довго ще матиме потужніший, ніж будь-яка інша країна, крім США, ядерний потенціал. Крім того, напрацьований досвід гібридних воєн дає їй значну перевагу в застосуванні засобів і заходів, спрямованих на дестабілізацію внутрішньополітичної та соціально-економічної ситуації у більшості держав світу (крім США, Китаю та деяких інших самодостатніх геополітичних гравців).

Водночас, за більшістю родів військ Росія або значно відстає від провідних держав світу, або неминуче втратить перевагу внаслідок санкцій та недостатнього фінансування наукових досліджень та загалом ВПК. Тож заявлена мета навряд чи досяжна.

З кожним роком дедалі потужнішими, порівняно з РФ, ставатимуть армії низки інших великих геополітичних гравців, зокрема КНР, Великої Британії, Японії тощо. А це означає, що переоцінка власних сил і визначення завищених цілей рано чи пізно можуть призвести до відкритого воєнного конфлікту, який переросте як мінімум у регіональну війну з перспективою глобальної. Найуразливішими регіонами для Росії є Далекий Схід, Арктика та райони, прилеглі до Центральної Азії та Кавказу.

С. Пархоменко:

— РФ вплуталася у гонку озброєнь з найпотужнішою економікою світу, переживаючи при цьому економічний спад. Ми вже бачили таке у 80-х роках. Відомо, чим це закінчилося — розпадом СРСР. Тим самим може закінчитися для Росії й тепер.

Найважливіше

21.05.2019
:
Думка
Любко Дереш, письменник

Старий, мене страшенно напружує те, як через ґаджети і через фейсбук ми раптом стали такі беззахисні і доступні.

21.05
Актуальне

Наша країна досі не має суцільного покриття зв'язком попередніх поколінь, навіть у великих містах.

21.05
Cтиль життя

Дмитро Дікусар, Злата Огнєвіч, Яна Шемякіна, Серж Гагарін, Ольга Цибульська – про свої найпотаємніші бажання дитинства.

21.05
Актуальне

Хоч чоловік уже в поважному віці, він любить ходити пішки, доглядає сад. А ще мріє про мирні часи.

21.05
показати більше