Російські опозиціонери вперше заявили про можливість силового сценарію зміни влади у Кремлі.
З’їзд відбувся в історичній будівлі Палацу академії наук в Яблонній, де у 1989 році було проведено переговори польської влади та опозиції. Саме вони стали початком повалення тоталітарної системи та повернення Польщі демократії.
Наскільки реальний силовий сценарій зміни влади в Росії? Про це ми розпитали Марка Фейгіна, колишнього депутата Держдуми РФ, правозахисника, та ексдепутата Держдуми Іллю Пономарьова.
— З’їзд у Варшаві був не просто політичним форумом російської опозиції з намаганням створити якісь рухи, партії, — каже Марк Фейгін. — Це була спроба максимально близько підійти до делегітимізації влади Росії. Вперше відкрито задекларовано, що владу в Росії не можна змінити в інший спосіб, ніж у силовий. Мова про збройне повалення влади.
— На з’їзді були присутні не лише колишні, а й чинні депутати різних рівнів, деякі з яких тепер в еміграції, — додає Ілля Пономарьов. — Серед документів, які прийнято, — Акт про рух опору в РФ. Це перший такий документ, котрий визначає силовий опір легітимним. Мова про підтримку партизанського руху в Росії та росіян, котрі воюють на території України в лавах ЗСУ.
— Яка ймовірність того, що ця ініціатива може бути успішною?
● М. Фейгін:
— Як мінімум, це дасть динаміку дискусії про зміну влади в Росії. Настав час революції у РФ. Треба почати формування збройних підрозділів, готуватися до силового сценарію. Не варто сподіватися, що ситуація в Росії зміниться сама собою, що рано чи пізно настане смерть Путіна. Це неправильна позиція.
У Москві такої ініціативи злякалися. Кремлівські пропагандисти вже заявили, що за цим стоять маргінали та самозванці. Путін боїться саме силового сценарію повалення влади. Навіть самих заяв про це.
— А в середовищі російської опозиції всі поділяють думку про силовий сценарій зміни влади в Кремлі?
● М. Фейгін:
— Ні. Такої єдності немає. Зокрема, це не підтримують прихильники Олексія Навального. Михайло Ходорковський вагається. Загалом, основна маса ліволіберальної частини опозиції цього не сприймає. Мовляв, хто буде воювати?
Треба, щоб якомога більше людей у Росії зрозуміли, що Путінмирним шляхомвладу не віддасть. Система, котру він вибудував, не зникне сама собою. Не можна далі грати у вибори,мирні протести. Треба скидати цю владу силою. Як варіант — закликати росіян, котрі покинули країну, котрі воюють в Україні на боці ЗСУ, зібратися та рушити зі зброєю на територію Росії, аби позбутися цієї влади.
● І. Пономарьов:
— Хтось вважає, що мирний сценарій зміни влади в Росії більш ймовірний. Інші, зокрема я, вважають, що мирний сценарій не має перспективи. Революція у Росії можлива, вона відбуватиметься на фоні військової поразки РФ від України. Це буде головний фактор, котрий впливатиме на суспільство.
— Але для силового сценарію зміни влади мало одного бажання опозиції. Потрібно, щоб пересічні росіяни його підтримали. Де взяти таких людей, враховуючи, що тепер основна маса — пасивні й налякані?
● І. Пономарьов:
— У Росії сьогодні багато людей, котрі незадоволені президентом РФ. Але для більшості безпечніше нічого не робити, пересидіти.
Повинна існувати революційна сила, котра сприйматиметься як справжня альтернатива владі. Саме таку альтернативу ми намагаємося створити.
Війна в Україні посилює протестні настрої у Росії. Військові поразки, мобілізація — це головні фактори, котрі впливають на недовіру владі. Це треба використовувати для її зміни.
● М. Фейгін:
— Таких людей треба шукати серед мобілізованих, котрі є гарматним м’ясом для Путіна. Думаю, що через певний час вони зрозуміють, що є засобом для утримання влади Володимира Путіна. Потрібно, щоб саме ці люди, а не ті, котрі сидять біля телевізорів, ті, хто потрапив на війну, повернули зброю проти Путіна. Саме з такими людьми треба працювати, а також з потенційно мобілізованими. Ну й, звісно, з тими росіянами, котрі через мобілізацію виїхали з Росії. Адже в цьому винен Путін.
— Коли влада в Росії може змінитися?
● М. Фейгін:
— На фоні подальших поразок Росії на війні, звільнення Херсона, Мелітополя, виходу української армії у Крим — путінський режим ще більше похитнеться. Варто очікувати змін навесні.