Ізраїльсько-палестинський конфлікт, що триває вже десятки років, нещодавно знову загострився. Новий спалах сутичок розпочався зі стартом священного мусульманського місяця Рамадан у середині квітня 2021 року. І лише 21 травня Ізраїлю та бойовикам із Сектора Гази вдалось домовитися. У нашому тексті ми розповімо про роль в ізраїльсько-палестинському конфлікті Росії й те, як це впливає на ситуацію щодо українського Донбасу.
— Загалом вважається, що палестинське угруповання ХАМАС, яке воює з Ізраїлем, підтримують та фінансують Іран та Катар, — каже Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — Утім бойовики зі Сектора Гази мають підтримку також із Москви. На користь цього свідчить, зокрема, низка офіційних зустрічей хамасівців із владою Росії. Скажімо, в 2006 році делегація бойовиків прибула із візитом до Москви, де її приймав Володимир Путін. У 2010-му на території Сирії із представниками ХАМАСу зустрічався тоді президент РФ Дмитро Медведєв. Зокрема, під час цієї зустрічі вирішували питання обміну ізраїльського військовополоненого, якого ХАМАС утримувало з 2006 року. І саме втручання РФ уможливило проведення обміну.
— Навіщо Росії втручатись у цей конфлікт?
— Підтримку Палестині надавав ще СРСР — зокрема, у 1960 — 1970-х підтримували лідера Організації визволення Палестини Ясіра Арафата, який створив тоді організацію ФАТХ. Союз у тих роках допомагав палестинцям зброєю, навчав у себе бойовиків. А після початку Першої палестинської інтифади (цим терміном називають збройну боротьбу палестинських арабів проти ізраїльтян), яка тривала з 1987-го по 1991 рік, почав діяти рух під назвою ХАМАС, який зі смертю Арафата у 2004 році став відігравати дедалі більшу роль у політиці Палестини. Коли у 2006-му хамасівці прийшли в цьому регіоні до влади, Росія фактично взяла їх під свою опіку. СРСР, а потім і Росія підтримує палестинських бойовиків, оскільки вони є противниками Ізраїлю та, відповідно, США, адже ці країни — союзники.
Коли у 2006-му хамасівці прийшли в цьому регіоні до влади, Росія фактично взяла їх під свою опіку.
— А чи було втручання Кремля у нещодавньому загостренні?
— Так. Донедавна Туреччина підтримувала Ізраїль. Але цьогоріч у травні після телефонної розмови з Володимиром Путіним президент країни Реджеп Ердоган змінив позицію, назвавши Ізраїль терористичною державою. Найімовірніше, лідерові Туреччини Кремль запропонував, зокрема, вигідне поглиблення військово-технічної співпраці та торговельних відносин.
— Чи допомагає Росія ХАМАСу зброєю?
— Так, РФ робить це, зокрема, через Сирію. Скажімо, у 2014 році ізраїльські прикордонники затримали торговельне судно з вантажем ракет М-302, яке прямувало до Сектора Гази із Сирії. Вони мають дальність ураження до 150 кілометрів і заряд вагою понад 100 кілограмів. Проти них ізраїльський “Залізний купол” не спрацьовує, адже ця система ППО не може відбивати удари ракет такої дальності.
Постачаючи цю зброю, РФ хотіла поставити під сумнів якість “Залізного купола” і зірвати ймовірні контракти щодо купівлі його іншими країнами. Наприклад, той же Азербайджан висловлював бажання придбати ці установки. До речі, вартість однієї батареї “Залізного купола” — 150 мільйонів доларів!
— Як ситуація на Близькому Сході впливає на російсько-український конфлікт?
— Гадаю, що ескалація на Близькому Сході та поблизу кордонів України сталась у квітні не просто так. На мою думку, Росія створює так звані дипломатичні терези для переговорів Володимира Путіна з Джо Байденом. Мовляв, ми підемо на поступки на Близькому Сході — вплинемо на ХАМАС, але ви не втручайтеся в питання щодо врегулювання ситуації на Сході України.
— Яка позиція нашої держави щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту?
— Україна висловила підтримку діям Тель-Авіву. Але після заяв Ердогана про те, що Ізраїль — держава-терорист, постають питання щодо участі Туреччини у Кримській платформі (дипломатична ініціатива України, покликана сприяти захисту прав людини у Криму та деокупації півострова). Гадаю, залучивши до прихильників Палестини Туреччину, РФ також намагається зірвати її військово-політичну співпрацю з Україною.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як зросли видатки на оборону в Україні і скільки витрачають інші держави
