Парламент ухвалив закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції". Згідно з ним діяльність НАЗК очікує низка змін.
Яких саме змін, які плюси й недоліки ухваленого закону? Про це говоримо з народним депутатом із фракції "Голос" Ярославом Юрчишиним та юристкою Центру протидії корупції Оленою Щербан.
— Хочу відзначити, що прийнятий закон змінює форму врядування НАЗК із колективної, коли рішення ухвалюють одразу п'ять осіб, до одноосібної, — каже Олена Щербан. — Він передбачає, що НАЗК очолюватиме голова, який буде нести повну відповідальність за верифікацію електронних декларацій. Його призначає і звільняє Кабінет міністрів України. Голова матиме двох заступників.
— На вашу думку, це покращить роботу НАЗК?
— Головне, що цей закон дозволяє перезавантажити НАЗК. Він набуває чинності наступного дня після публікації. Після цього достроково припиняються повноваження членів НАЗК, керівництва його апарату, членів громадської ради при агентстві. Впродовж двох місяців Кабмін повинен провести конкурс з відбору голови НАЗК. Також протягом п’яти робочих днів із дня набуття чинності закону Кабмін призначає тимчасового виконувача обов'язків голови НАЗК.
Хочу відзначити, що вдалим нововведенням є посилення ролі міжнародних експертів під час конкурсу на керівні посади НАЗК. Комісія для відбору голови складатиметься з трьох таких фахівців та трьох, яких визначить Кабмін. Для ухвалення рішення потрібно чотири голоси, з яких три — власне від міжнародних експертів. До речі, міжнародні експерти брали участь у відборі судів Антикорупційного суду й це дозволило відсіяти недобречесних кандидатів. Сподіваюся, що з НАЗК відбудеться те саме.
— А наскільки незалежним буде голова НАЗК?
— Він підзвітний Кабміну. Але уряд не зможе за будь-якого бажання його звільнити. Для цього потрібно буде провести аудит діяльності агентства. Він відбуватиметься що два роки. Аудит проводитимуть за участі міжнародних експертів.
До речі, керівник НАЗК призначатиметься на чотири роки і не зможе обіймати цю посаду два терміни поспіль.
— Які ще зміни передбачає закон?
— Він передбачає внесення змін до Закону про запобігання корупції. Зокрема, його дію хочуть поширити на посади в Офісі президента України, яких призначає і звільняє глава держави, а також на посади патронатної служби згідно із законом про державну службу та на помічників суддів.
Турборежим не дозволяє монобільшості пропрацьовувати адекватні законопроекти.
— Чи дозволить він провести повноцінну верифікацію електронних декларацій? Адже за два з половиною роки НАЗК перевірив лише 590 таких документів із 2,2 мільйона.
— Так. Адже закон надає НАЗК автоматичний доступ до реєстрів власності, а це має спростити процес перевірки декларацій.
— Які недоліки цього закону?
Я. Юрчишин:
— Цей закон потрібен, але у нас є зауваження до однієї із його частин: змін до закону "Про політичні партії", які передбачають зняття з держбюджету фінансування діяльності політичних партій, що на парламентських виборах отримали від 2 до 5 відсотків голосів виборців. Також закон наполовину зменшує фінансування парламентських партій. До його прийняття таке фінансування коштувало одній людині близько 39 гривень на рік. Тепер ця сума становитиме близько 19 гривень.
Закон надає НАЗК автоматичний доступ до реєстрів власності, а це має спростити процес перевірки декларацій.
— Чому це погано, на ваш погляд?
— Державне фінансування політичних партій є ефективним механізмом зменшення впливу фінансово-промислових груп, як у нас прийнято називати олігархів, на партійне будівницво. Це апробований механізм, який успішно працює, наприклад, в Німеччині й багатьох інших європейських країнах. Мені не зрозуміло, чому президент Володимир Зеленський ініціював такі зміни в непрофільний законопроект. На нашу думку, партійне фінансування варто регулювати окремим профільним законопроектом. Якщо є зауваження до використання бюджетних коштів партій, то цей механізм краще вдосконалювати. Адже зменшення фінансування парламентських партій змусить більшість політичних сил йти з протягнутою рукою до олігархів.
О. Щербан:
— Хочу відзначити, що НАЗК, є одним з органів, який займається контролем того, як політичні партії витрачають кошти держбюджету. Нині чинне законодавство дозволяє фінансувати такі суперечливі політичні проекти, як наприклад, партію Шарія. Тож цей закон позбавить громадян необхідності фінансувати цю політичну силу. Адже вона здійснює підривну діяльність щодо України.
— А коли запрацює ця норма закону, вона стосуватиметься чинного парламенту чи вже нового?
Я. Юрчишин:
— Цікаве запитання. Турборежим не дозволяє монобільшості пропрацьовувати адекватні законопроекти. З одного боку він вступить в дію, коли президент його підпише. З іншого, оскільки вибори уже відбулися, а закон не має зворотньої дії, то ця норма закону мала би стосуватися вже наступного скликання Верховної ради. Але я не відкидаю, що НАЗК, як адмінстратор коштів, які розподіляються між політичними силами, зменшить фінансування парламентських партій вже з 1 січня 2020 року.
Однак таке рішення буде оскаржене будь-якою політичною силою, яка претендувала на державне фінансування, в суді. Залишається також перспектива скасування цієї норми в Конституційному суді. Адже у такий спосіб законодавець намагається звузити права та можливості громадян фінансувати політичні сили. Й робить це заднім числом.
Пропонуємо також вашій увазі текст про закулісся телефонних розмов українського президента.
