Більше про це — у розмові з екс-головою Комітету виборців України Ігорем Поповим та директором Українського інституту аналізу і менеджменту політики Русланом Бортником, пише газета Експрес.
— Що, на ваш погляд, може завадити чесним виборчим кампаніям?
І. Попов: — Одна з головних загроз — поширення неправдивої інформації, зокрема користувачами соцмереж. Багато інформаційного сміття звідти осідає у головах людей, і це впливатиме на результат голосування.
Ще одна загроза — прямий підкуп виборців. Розчарування у політиках і низький рівень доходів населення збільшує цільову групу осіб, готових до продажу голосів. На президентських виборах прямий підкуп навряд чи надто вплине на результат. Але от під час парламентських, зокрема в мажоритарних округах, деякі кандидати можуть зробити ставки саме на підкуп.
Р. Бортник: — Підкуповуватимуть не лише електорат, а й виборчі комісії, засоби масової інформації. Чим? Гречкою, грошима, привабливими пропозиціями.
Читайте також: Посада - Президент: аналізуємо вимоги до кандидатів в Україні та світі
— Які ще бачите загрози?
І. Попов: — Втручання з боку РФ. Є багато відомостей, що саме російські кібервійська та ферми ботів втручалися у вибори в Німеччині, США та інших країнах. Головним методом було поширення фейкової інформації та зіштовхування між собою виборців, які підтримували різних кандидатів.
Р. Бортник: — Зовнішнє втручання — не лише з боку Росії, а й з боку Заходу, який хоче зберегти контроль над Україною, — буде різноманітним: як через засоби масової інформації, так і через інформаційні технології. Україна перетвориться на таке собі поле електорального бою між Російською федерацією та західним світом.
Є також загроза радикалізації виборчого процесу, впливу на вибори радикально патріотичних та антипатріотичних груп: батальйонів, охоронних агентств, спілок учасників АТО, які нині дуже різні — багато силових груп прикриваються такими назвами.
— А як щодо адмінресурсу?
І. Попов: — Раніше доволі масовим явищем була така ситуація: голова обласної чи районної адміністрації дзвонить до освітніх закладів чи лікарень і каже: "Голосуйте за цього кандидата або матимете неприємності". Хоча після впровадження реформи децентралізації, це вже не буде таким поширеним явищем.
Втім застосуванням адмінресурсу можна вважати примус чи наказ голосувати за конкретного кандидата від роботодавця. Надто у сільській місцевості, де, наприклад, агрохолдинг — головний працедавець. Людям можуть сказати: або ви голосуєте за цього кандидата, або втрачаєте роботу.
Р. Бортник: — Я вважаю, що влада спробує застосувати адмінресурс, однак він не буде вирішальним.
— Наскільки велике значення матиме доступ до незалежних ЗМІ?
І. Попов: — У нас майже всі телеканали приватні, належать олігархам, які мають свої інтереси в політиці. Тож вплив медіаолігархів на інформаційну політику та на результати виборів буде дуже серйозним. Усі кандидати намагатимуться комунікувати з власниками телеканалів, щоб їхні прізвища лунали у новинах.
Читайте також: Суд скасував заборону голови ВР на відрядження нардепів у пленарні тижні
