Днями Конституційний Суд України визнав частково неконституційною судову реформу, яку ініціював президент Володимир Зеленський. З відповідним поданням до КС звернувся Верховний Суд. Які саме положення судової реформи визнано неконституційними?
— Конституційний Суд визнав, зокрема, неконституційною норму про скорочення кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100 осіб, — розповідає Володимир Пилипенко, директор Українського центру суспільно-правових досліджень. — Цю норму закону критикували, до речі, міжнародні партнери та Венеційська комісія.
— Чому?
В. Пилипенко:
— Теперішні судді ВС були призначені на посади безстроково, відповідно до ст. 126 КУ, а тому це пряме порушення їхніх прав та Конституції України. Зменшення кількості суддів Верховного Суду вдвічі було б порушенням гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод права на справедливий суд і доступ до правосуддя. Це могло спричинитися до надмірного завантаження суду.
— Які ще пропозиції судових реформ президента відхилив КС?
— Президентським законом було зменшено розмір посадового окладу судді Верховного Суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів, — каже заступник директора Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. — Але після рішення КС суддівська зарплата у Верховному Суді знову буде становити 245 — 386 тис. грн на місяць замість 180 — 318 тисяч.
— Річ у тім, що в Конституції зазначено: не можна погіршувати становище будь-якого громадянина, а тим більше, членів судової системи, котрі повинні здійснювати правосуддя, — додає Андрій Помазанов, експерт з питань судової та правоохоронної діяльності Українського інституту майбутнього. — Тож парламентарі не мали права зменшувати зарплату суддям ВС.
Закон Зеленського про судову реформу передбачав оновлення складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів за участі міжнародних експертів без українського громадянства. Це неможливо, тому і положення про ВККС визнали неконституційним. Попередній склад ВККС минулого року звільнили, понад дві тисячі суддів чекають на своє призначення, а суди України не можуть повноцінно працювати через брак суддів.
Р. Куйбіда:
— Ще Конституційний Суд визнав неконституційними всі положення, де була згадка про Комісію з питань доброчесності та етики. Вона мала право давати оцінку кандидатам у члени Вищої ради правосуддя та ВККС, а також ініціювати звільнення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя та суддів Верховного Суду, виконуючи функції дисциплінарного органу. Комісію так і не було створено, бо Вища рада правосуддя відмовилася призначати її членів.
— Що має зробити влада після рішення КС?
— Конституційний Суд зазначив необхідність застосування попередніх редакцій положень законів “Про судоустрій і статус суддів”. А також рекомендував Верховній Раді невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про феномен країн, які зберігають хорошу статистику захворюваності на коронавірус
