На зустрічі у Москві Путін і Лукашенко схвалили програми щодо уніфікації законодавства двох країн, побудову єдиних фінансових та енергетичних ринків, промислової та сільськогосподарської політики. Процес поглибленої інтеграції поновили вперше від 2019 року. Тоді, нагадаємо, Лукашенко звинувачував Кремль у шантажі й не хотів укладати нові інтеграційні договори з Росією. Утім тепер усе змінилось.
Що передбачають “союзні програми” Білорусі та РФ? Тему обговорюємо з політологом, генеральним директором Аналітичної групи “Левіафан” Миколою Мельником і політичним консультантом, керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.
“Наразі питання інтеграції мають економічно-фінансовий напрям, — зазначає Микола Мельник. — Наприклад, під час зустрічі Путін і Лукашенко узгодили ціни на нафту й газ. Також домовилися про створення об’єднаного ринку нафти та газу, нафтопродуктів й електроенергії. Це дає змогу РФ ще більше інтегрувати Білорусь у зону свого впливу”.
“Крім того, загальний обсяг кредитів, які Росія надасть Мінську від вересня 2021-го до кінця 2022 року за попередніми домовленостями, становитиме близько 630 — 640 мільйонів доларів, — додає Олександр Мусієнко. — У рамках домовленостей також анонсували формування єдиного оборонного простору Росії та Білорусі.
Додам, що для Росії підписання союзних програм — вигідний піар-хід напередодні виборів до Держдуми. Загалом Путін перехопив ініціативу в двосторонніх відносинах і надиктовує свої (часом невигідні Білорусі) правила. Наприклад, Лукашенко зобов’язався закупити російської зброї на мільярд доларів, хоча насправді такій сумі просто ніде взятися. Тобто Білорусь потрапляє в економічну залежність від Росії”.
— Коли саме мають втілити у життя затверджені програми?
О. Мусієнко:
— Для виконання цих домовленостей ще потрібні рішення урядів, Російсько-Білоруської двосторонньої комісії.
М. Мельник:
— На мою думку, для виконання більшості поставлених завдань їм знадобиться близько п’яти років.
— Як впровадження союзних програм вплине на зовнішню політику Росії та Білорусі? Які ризики від цього, зокрема, для України?
О. Мусієнко:
— Поглиблена інтеграція дає можливість створення на території Білорусі масштабної російської військової бази. Під час російсько-білоруських військових навчань “Захід-2021” Лукашенко заявив, що до 2025 року Росія поставить Білорусі близько десятка літаків, кілька десятків вертольотів і зенітний ракетний комплекс “Тор”. Також
ідеться про закупівлю зенітно-ракетних систем C-400, які спершу планують розмістити на західному, а згодом і на українському напрямі.
М. Мельник:
— Наразі Росія здійснює повзучий наступ. Після приборкання білоруської економіки настане час і силового блоку. Україні вже треба думати, що з цим робити, адже кордон імовірної ескалації може збільшитися.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як в Україні масово торгують підробленими документами про вакцинацію
