Встановлені 1985 року географічні координати не повною мірою відповідають сучасній географічній ситуації — так в уряді РФ пояснюють плани змінити кордони у Балтійському морі. У документі, який розробило міноборони країни-агресорки, ідеться про те, що РФ готова оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину акваторії на сході Фінської затоки, а також поблизу Балтійська та Зеленоградська у Калінінградській області.
У країнах Балтії та у Фінляндії одразу ж відреагували на російський проєкт постанови про зміну кордонів. “Повідомлення про наміри РФ в односторонньому порядку перекроїти морські кордони в Балтійському морі є провокацією, спрямованою на ескалацію”, — заявив президент Литви Гітанас Науседа. А його фінський колега Александер Стубб наголосив, що Росія не контактувала з Фінляндією з цього приводу.
Водночас очільник комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон закликав союзників із НАТО прокинутися. “Треба визначитися, якими симетричними або асиметричними кроками відповідати Росії. В іншому разі ми побачимо з її боку нові провокації, які врешті можуть призвести до безпосереднього збройного конфлікту”, — зауважив він.
Після гострих заяв представників країн Північноатлантичного альянсу на адресу Москви з урядового порталу РФ зник проєкт постанови про зміну кордонів. Однак це не означає, що Кремль відмовився від намірів узяти під контроль Балтійське море, кажуть експерти. То яку мету ставить РФ, оголошуючи про наміри зсунути кордони у Балтійському морі на свою користь?
— З одного боку, це продовження тієї гібридної війни, яку Москва веде проти НАТО. Тобто це спроба викликати у Заходу певну реакцію або зафіксувати брак такої реакції і подати ситуацію у контексті, вигідному російській владі, — вважає керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович. — З другого боку, Кремль цим рішенням впливає на внутрішню аудиторію. Наміри зсунути кордони лягають у канву заяв про повернення земель, про що дуже любить говорити Путін. Російська влада показує, що продовжує процес розширення своєї сфери впливу і що НАТО нібито змушене буде змиритися з рішенням Москви.
— Бачимо, що країни Альянсу відреагували по-різному: хтось сказав, що це провокація, хтось — про те, що ведуть консультації. Тобто єдиної узгодженої позиції немає, — додає директор Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрій Миселюк. — Але є розуміння, що це спроба РФ і далі руйнувати міжнародний правопорядок. Я вважаю, що буде продовження — Москва за слушної нагоди ще витягне цю карту, тобто Україною не обмежиться.
— Путін підвищує ставки у протистоянні із Заходом, — каже голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. — До слова, гібридна агресія РФ охоплює також навчання ядерних підрозділів. Мета Кремля проста — тиснути на країни НАТО, сподіваючись, що вони злякаються і відступлять.
— Як мав би відреагувати Північноатлантичний альянс на такі дії Кремля?
● І. Рейтерович:
— Варто реагувати двома способами, які доповнюють один одного. По-перше, робити заяви про те, що Росія в односторонньому порядку хоче вийти із певних угод, звертатися до міжнародного арбітражу чи до міжнародних організацій, які дають гарантії виконання цих документів.
По-друге, якщо Росія зазіхає на якусь частину акваторії Балтійського моря, то НАТО має вводити туди військово-морські сили, які патрулюватимуть цю територію і не дадуть росіянам можливості називати її своєю. На силові кроки Росії повинна бути силова відповідь. Якщо цього не робити, Москва і далі розганятиме тезу, мовляв, ми змогли поставити країни НАТО на коліна і вони нічого у відповідь не зробили.
● В. Таран:
— Мені важко спрогнозувати реакцію країн НАТО у разі реальної небезпеки для них, але сподіваюсь, що це змусить їх долучитися до протистояння з Росією на повну силу. Що ж до РФ, то вона війну на два фронти не потягне — так само, як свого часу цього не потягнула нацистська Німеччина.
— А чи може дійти до збройного протистояння у Балтійському морі?
● І. Рейтерович:
— Як на мене, Росії не вдасться вивернути ситуацію на свою користь. Тому що Балтійське море — це зона безпеки країн НАТО, зокрема Литви та Фінляндії, які ставляться до погроз Москви вкрай серйозно. Хай там як, а Росію треба зупиняти. Бо якщо дозволити їй зробити перший крок, вона зробить наступний, і рано чи пізно це призведе до реального конфлікту.
● А. Миселюк:
— Сподіваюся, НАТО вистачить рішучості. Свою позицію з приводу територіальних зазіхань РФ висловила й Швеція. Зокрема, головнокомандувач Збройних сил країни застеріг, що Путін поклав око на шведський острів Готланд. Очільник шведської армії наголошує, що той, хто контролює острів Готланд, контролює Балтійське море. І закликав не допустити того, щоб Балтійське море стало ігровим майданчиком Путіна, де той може залякувати членів НАТО. Якщо Альянс поставить господаря Кремля на місце, йому не вдасться реалізувати свої амбітні плани.
