Грузія — безпечна для туристів. Про це 26 червня, у середу, заявив посол Грузії в Україні Гела Думбадзе. За його словами, протестні акції, які тривають в Грузії, є абсолютно природними для демократичних країн і він вірить, що всі спірні питання будуть вирішені шляхом відкритого діалогу.
Нагадаємо, антиросійські протести у Тбілісі розпочались 20 червня. Суспільство збунтувалося, коли депутат Державної думи Росії комуніст Сергій Гаврилов на засіданні Міжпарламентської асамблеї православ’я сів у крісло спікера грузинського парламенту.
Близько десяти тисяч грузинів вийшли на вулиці з протестом. Під час сутичок з правоохоронцями, за даними МОЗ Грузії, у Тбілісі постраждало 240 учасників. Напруга у країні не спадає.
“Витівка Гаврилова — це свідома провокація, — каже "Експресу" Сергій Пархоменко, політолог. — І вона вдалася або через прорахунок влади Грузії, або через наявність у ній колаборантів Кремля, що були готові за певні дивіденди пустити Гаврилова у крісло спікера.
І, гадаю, Кремль розраховував саме на таку реакцію грузинського суспільства. Основне завдання РФ — дестабілізувати ситуацію. Спочатку у Молдові, тепер у Грузії, а невдовзі в Україні. Кремль дуже стурбований низьким рейтингом Путіна. Тож треба показати, що він досі крутий і може тиснути на Грузію, Молдову, Україну, весь світ”.
“Реакція грузинів на те, що відбулось, закономірна, — каже Андрій Золотарьов, політичний експерт. — Нині 20 відсотків території Грузії загарбала Росія. Країна втратила її внаслідок абхазького конфлікту, війни у Південній Осетії. Певний час у Грузії була знижена напруга у відносинах з Росією, але ця травма нікуди не поділася. І частина суспільства, налаштована проти загарбників, днями про себе нагадала.
— Які основні вимоги протестувальників?
С. Пархоменко:
— Спершу вимагали відставки очільника МВС Георгія Гахарії, відставки уряду, проведення виборів за пропорційною системою, притягнення до відповідальності працівників поліції, які скалічили учасників мирного протесту. А також — припинення домовленостей з державою-агресором. Тому активісти виголошують гасло: “Ні російській окупації!”
— Якого розвитку подій можна чекати далі?
А. Золотарьов:
— Протести приведуть до певної корекції влади і матимуть економічні наслідки. Подивіться, Путін дуже швидко пішов на санкції щодо Грузії — припинення перельотів, експорту грузинського вина. Грузія заплатить високу економічну ціну за цей інцидент. Ця країна дуже залежить від туризму з Росії, експорту сільськогосподарських товарів тощо.
С. Пархоменко:
— А я вважаю, що мітинги можуть тривати довго. Буде протистояння, дестабілізація влади, хаос, можливі перевибори. І в цих умовах ймовірне просування російських військ з боку Південної Осетії, обстріли прикордонних районів.
— Який висновок може зробити Україна з того, що відбувається у Грузії?
— Не можна дозволяти приходити до влади людям, які готові капітулювати перед Росією і йти на компроміси з агресором.
А. Золотарьов:
— У довгостроковій перспективі Путін після Грузії буде дотискати Україну, зокрема, в економічній сфері. Потрібен план “Б”. Ми мали п’ять років на пошуки ринків збуту української продукції у Південно-Східній Азії, на Близькому Сході та в Північній Африці. Але досі Росія залишається основним інвестором нашої економіки.
Вона вклала в неї 400 мільйонів доларів за минулий рік. Це треба змінювати. Якщо нинішній президент цього не зрозуміє, то наслідки будуть сумними.
Читайте також про що говорили на пам'ятній ході в Перемишлі (фоторепортаж з події).
