“Наша команда розслідує заяви деяких російських державних ЗМІ, рупорів російської пропаганди, які можуть бути прирівняні до підбурювання до геноциду”, — зазначив голова Комісії ООН з розслідування воєнних злочинів в Україні Ерік Мозе. За яких умов кремлівські пропагандисти можуть опинитися на лаві підсудних?
— Стаття 3 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього говорить, що публічні заклики до геноциду караються так само, як і геноцид, — каже Олександр Чебаненко, адвокат. — Тому російські пропагандисти, як-от Соловйов, Скабєєва та інші, повинні бути притягнуті до відповідальності саме за злочини геноциду. Нагадаю, що геноцид — це цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національним, етнічним, расовим або релігійним мотивом.
— Для початку потрібно буде встановити, що мав місце геноцид українців. А вже тоді винних у ньому, зокрема й тих, хто підбурював до злочину геноциду, можна буде притягувати до відповідальності, — пояснює Володимир Гринчак, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права ЛНУ імені І. Франка. — Модель українського геноциду новітня, вона не вписується у класичну. Міжнародне право завжди відстає. Тобто злочин спочатку скоюється, а потім його криміналізують. Але це не звільняє від відповідальності. Якщо встановлять геноцид українців, не буде проблем з покаранням винних.
— Російських пропагандистів можуть притягти до відповідальності лише міжнародні судові органи?
— Це також можна зробити і за українським кримінальним законодавством, — каже Володимир Пилипенко, кандидат юридичних наук, керівник Українського центру соціально-правових досліджень. — Пропагандисти не мають імунітету, який має, скажімо, президент РФ. І в Україні їх можна судити заочно. Але якщо вони будуть засуджені в Україні, то МКС уже не зможе засудити їх за той самий злочин. А Міжнародний кримінальний суд за наявності відповідних доказів може порушити провадження з приводу підбурювання до геноциду й видати ордер на арешт російських пропагандистів.
● О. Чебаненко:
— Майже всі цивілізовані держави світу можуть притягати російських пропагандистів до кримінальної відповідальності на своїй території, щойно вони там з’являться. І строків давності за такий злочин немає.
— А чи були випадки в історії, коли пропагандистів судили за підбурювання до геноциду?
● О. Чебаненко:
— Під час геноциду в Руанді радіостанція “Радіо тисячі пагорбів” закликала до масового вбивства представників одного з племен країни — тутсі. Трибунал ООН з воєнних злочинів притягнув пропагандистів радіостанції до відповідальності.
● В. Пилипенко:
— Співзасновників радіо Фердінанда Нахімана та Жана-Боско Бараягвіза засудили до 30 та 32 років ув’язнення. Нині у Гаазі судять Фелісьєна Кабугу, ще одного співзасновника та головного фінансиста радіостанції. Він понад 20 років переховувався у Франції, живучи з підробленими документами. Трибунал ООН щодо Руанди визнав Кабугу винним у скоєнні геноциду.
Журналіст “Радіо тисячі пагорбів” Жорж Руджу дістав 12 років в’язниці. Ведуча Валері Бемерікі після закриття станції втекла до Заїру. Однак у 1999-му її заарештували, а 14 грудня 2009 року засудили в Руанді до довічного ув’язнення. 35 років позбавлення волі присудили головному редакторові газети “Кангура” Хасану Нгезе. Ця газета налаштовувала читачів проти тутсі.