Президент увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про застосування санкцій щодо п’ятого президента, а нині народного депутата від “Європейської солідарності” Петра Порошенка. Крім нього, санкції накладено на бізнесменів Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго, Геннадія Боголюбова й обвинуваченого у державній зраді Віктора Медведчука.
На всіх фігурантів указу санкції запроваджено безстроково. Вони передбачають 17 обмежень, серед яких — позбавлення державних нагород, блокування активів, повне припинення торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України тощо.
Як пояснила СБУ, за даними слідства, Петро Порошенко “під час виконання повноважень Президента України поставив державу в енергетичну залежність від РФ і підконтрольних їй ватажків псевдореспублік”. Порошенко ж назвав рішення РНБО “антиконституційним, політично вмотивованим і таким, що шкодить внутрішній єдності”. Нагадаємо, раніше п’ятому президенту було оголошено про підозру в державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації. Але санкції проти нього влада запровадила саме тепер. Чому?
— Перша причина, як на мене, — підготовка до парламентських та президентських виборів, — каже Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку. — У такий спосіб влада намагається зачистити політичне поле, натиснути на потенційного конкурента. Друга — намагання відвернути увагу українців від невтішної ситуації на фронті. Третя — спроба консолідації прихильників Володимира Зеленського. Напередодні Мюнхенської безпекової конференції влада вирішила показати, що готова запроваджувати санкції щодо осіб, які, на її думку, загрожують нацбезпеці України, — не зважаючи на їхні посади й статус.
— Це рішення РНБО нерідко трактується саме як тиск на лідера опозиції. Хоч, на мою думку, це не так. Йдеться суто про економічну діяльність. Санкції, накладені на Порошенка, не перешкоджають його політичній діяльності і не забороняють балотуватися на майбутніх виборах. Але вони створюють певні незручності у питанні ведення господарської діяльності, — зауважує Петро Олещук, політолог, доктор політичних наук. — Зазначу, що проти осіб, які потрапили під санкції, вже давно розпочато кримінальні провадження. Наприклад, щодо Петра Порошенка за державну зраду. В суспільстві є запит на справедливість, але в судовому порядку, ймовірно, її швидко не досягнеш. Тому цілком можливо, що влада запровадила санкції проти Порошенка, бо не думає, що наша судова система зможе оперативно притягти його до відповідальності.
— Дивно, що подання на РНБО щодо Порошенка вніс уряд, хоча це більше, як то кажуть, парафія СБУ, — додає Андрій Магера, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ. — Цілком можливо, що цими санкціями влада намагається “перебити” електорат Валерію Залужному. Тобто свідомо підвищує популярність Петра Порошенка, маючи надію, що в нього будуть кращі можливості на майбутніх виборах, ніж у Залужного. І тоді Зеленський у другому турі потенційно знову може перемогти Порошенка.
— Термінове запровадження санкцій можна пояснити і тим, що не все так добре з мирними переговорами для України. Тому треба було перевести увагу суспільства на якусь іншу резонансну тему, — розповідає Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. — А те, що у санкційному списку з’явився Віктор Медведчук, проти якого вже запроваджували санкції, свідчить про намагання влади пов’язати Порошенка з кумом Путіна. Щоб прізвища Порошенка й Медведчука просто стояли поряд. Коломойський, Боголюбов і Жеваго потрапили в цей список разом з п’ятим президентом теж не випадково. Влада хоче продемонструвати, що бореться з олігархами загалом, а не лише з Порошенком.
— Додам, що в Україні є закон “Про санкції”. Але в ньому нема жодної згадки про застосування санкцій щодо громадян України та юридичних осіб, зареєстрованих в Україні. Санкції в міжнародно-правовому значенні застосовуються до тих, до кого не може дотягнутися наше правосуддя. А до власних громадян — лише якщо вони проживають за кордоном, переховуються на тимчасово окупованих територіях тощо, — каже Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. — В іншому разі має бути відкрите кримінальне провадження, особі пред’явлена підозра й обвинувальний висновок скерований до суду. Дії ж президента Зеленського скидаються на політичну розправу, котра підважує фундаментальні принципи права, порушує Конституцію і міжнародні угоди, які ратифікувала Україна.
— А чи може президент скасувати свій указ?
● І. Рейтерович:
— Володимир Зеленський заявив, що особи, на яких наклали санкції, можуть повернути виведені кошти до бюджету, і їх спрямують на потреби Збройних Сил. Лише після цього санкції буде знято. Але це схоже на публічний шантаж. Хто має визначити, яку суму належить повернута? Ну й скасування президентом цього указу його прихильники сприймуть як слабкість. Тому не думаю, що Зеленський піде на таке.
