Активи підсанкційних осіб будуть заморожені в ЄС, а громадянам і компаніям країн Євроспілки забороняється надавати їм кошти. На фізичних осіб додатково поширюватиметься заборона на в’їзд на територію ЄС або рух через неї транзитом.
“Ми продовжуємо посилювати обмежувальні заходи проти російського військового та оборонного секторів, націлюючись на подальші суб’єкти в третіх країнах, які постачають обладнання, а також на тих, хто відповідальний за незаконну депортацію та військове перевиховання українських дітей. Ми залишаємося єдиними в нашій рішучості зламати російську військову машину й допомогти Україні перемогти”, — заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель. То кого зачепить 13-й пакет санкцій?
— Він запроваджує обмежувальні заходи проти ще 106 фізичних та 88 юридичних осіб, — каже Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. — Найголовніше, що в цьому пакеті компанії з Китаю. Під санкції потрапили й компанії з Індії, Шрі-Ланки, Сербії, Казахстану, Таїланду, Туреччини, що допомагали Росії обходити обмеження. Тобто цей пакет дає зрозуміти країнам, що відносяться до глобального Півдня, що ЄС приділятиме велику увагу тим, хто допомагає РФ обходити санкції. А загалом у санкційних списках ЄС на сьогодні перебуває понад дві тисячі фізичних та юридичних осіб.
— Новий санкційний пакет стосується й російських олігархів, як-от Алішера Усманова, який є опорою путінського режиму, — додає Максим Несвітайлов, політолог, експерт-міжнародник. — РФ на сьогодні найбільш підсанкційна країна в світі. Але Кремль навчився обходити обмеження, зокрема через паралельний реекспорт. Тут їй допомагає Китай, Туреччина, Казахстан, Вірменія тощо.
— На які сектори країни-агресорки та її прибічників спрямований цей пакет?
● І. Ус:
— Зокрема, він запроваджує обмеження щодо експорту електричних трансформаторів до РФ. У списку — компанії, що підтримують військово-промисловий комплекс Росії. Під санкції потрапив міністр оборони КНДР Кан Сун Нама за постачання Росії балістичних ракет. Не виключено, що у майбутньому в цьому списку будуть і фізособи та компанії з Ірану, які надають військово-технічну допомогу Москві.
● М. Несвітайлов:
— Дуже важливе й обмеження щодо експорту компонентів для розробки й виробництва безпілотників, котрі постачалися до РФ. Адже, як свідчить практика війни, дрони нині ледь не головний інструмент ведення бойових дій. Загалом треба позбавити РФ будь-якої можливості отримувати деталі для БпЛА. Та поки що це дуже важко зробити.
— Якщо у 2022 році ЄС запровадив дев’ять санкційних пакетів, то минулоріч лише — три. Чому так мало?
● І. Ус:
— Дійсно, торік Євроспілка ввела лише три санкційні пакети. Причому на 12-й довелося чекати пів року. Мало того, деякі запроваджені у 2022 році санкції згодом були, як кажуть, “відіграні” назад. Це стосується, скажімо, постачання товарів до Калінінградської області РФ.
Загалом варто запроваджувати повне торговельне ембарго щодо Росії, вводити заборону на обслуговування роботи програмного забезпечення для комп’ютерів і телефонів у РФ. Це б боляче вдарило по Кремлю. Також потрібно стежити не лише за особами, котрі мають відношення до ВПК РФ (на сьогодні більшість з них під санкціями), але й за їхніми родичами. Будь-яка особа, котра допомагає Росії у війні, має бути під санкціями. Ну й, звісно, слід запроваджувати санкції проти “Росатому”. На сьогодні чимало країн залежать від поставок ядерного палива з РФ. Тому треба, щоб ЄС розробив програму імпортозаміщення, знайшов альтернативні можливості роботи своїх АЕС без російського ядерного палива. Це може бути, приміром, паливо із США.
● М. Несвітайлов:
— А ще потрібна міжнародна інституція, яка б відстежувала реалізацію запроваджених санкцій. Її можна створити, наприклад, на базі “Великої сімки”. Тоді обмеження були б набагато ефективнішими, аніж тепер.
