“Ми готували цей захід в авральному режимі”, — щиро зізнався один із керівників української поліції. І це, мабуть, чи не вперше в історії президент, генпрокурор, усе керівництво поліції зібралися разом, щоб зробити низку приголомшливих заяв у справі убивства відомого журналіста Павла Шеремета, яку багато хто вважав уже безнадійною. Почуте розділило громадськість на два табори: одні вважають звинувачення поспішними; інші, ознайомившись із записами таємного прослуховування, кажуть, що не можуть збагнути, як підозрювані могли впасти так низько.
За версією слідства, до вибуху автомобіля, унаслідок якого журналіст Шеремет загинув, безпосередньо причетні сержант Сил спеціальних операцій, музикант Андрій Антоненко, дитяча кардіохірургиня, волонтерка Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь. Музиканта і лікарку, що нібито замінували автомобіль, яким їздив журналіст, суд узяв під варту на два місяці. Яну Дугарь, якій слідство інкримінує розвідку майбутнього місця злочину, взяли під домашній арешт.
“Для додаткової оцінки та об’єктивніших результатів експертизи ходи підозрюваних у справі про вбивство журналіста Нацполіція залучила фахівця із Великої Британії Айвона Бірча, який співпрацює з правоохоронними органами Великої Британії, країн ЄС та США, — повідомив заступник голови Національної поліції — начальник кримінальної поліції Євген Коваль. — Зважаючи на його думку і висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у комплексній експертизі, до якої входять психологічна, фотопортретна експертизи та вивчення ходи, маємо такі висновки: 1) особа чоловічої статі, яка бере участь у закладанні вибухового пристрою під автомобіль Шеремета, — це громадянин Антоненко; 2) особа жіночої статі, яка закладала вибухівку, — це Кузьменко Юлія”.
Якими доказами оперує слідство?
Слідство, зокрема, спирається на аналіз відео з камер спостереження у ніч перед убивством. Експерти дійшли висновку, що на записах — Антоненко та Кузьменко. Ще одним доказом провини цих двох людей назвали те, що у них у ніч перед убивством були вимкнені мобільні телефони.
Наступний доказ — принт на одязі. Слідство вказує на малюнок на футболці, в яку був одягнений імовірний співучасник убивства. Мовляв, светри та футболки з подібними принтами полюбляє Антоненко.
Вину Дугарь доводять за допомогою відео з камер спостереження біля місця вбивства Шеремета за 5 і за 2 дні до злочину. На ньому молода дівчина нібито фотографує на мобільний телефон камери спостереження. Слідчі також оприлюднили ряд записів прослуховування телефонних розмов, які були зроблені поліцією за санкцією суду.
Військова медсестра Яна Дугарь
Як таку доказову базу оцінюють фахівці й чому ця справа спливла саме тепер? Про це говоримо із Анною Маляр, експерткою-кримінологинею, Сергієм Сидоруком, колишнім оперативним співробітником карного розшуку, Миколою Хавронюком, доктором юридичних наук, професором, Олексієм Полтораковим, радником при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень.
— Слідство робить серйозну ставку на експертизу з ідентифікації особи за відео. З якою метою проводять такі експертизи?
А. Маляр:
— Слідчий, призначаючи таку експертизу, ставить питання: “Чи може бути особа, яка зображена на відео, певною визначеною особою?” Зазвичай експерт не дає стовідсоткову гарантію. Втім навіть експертиза ДНК має імовірність 99, 9%. Експерт зобов’язаний пояснити, чому він дійшов саме такого висновку. Наприклад, збігається характер ходи особи в житті й на відео. Звісно, окрім висновку експерта щодо відео, у справі повинні бути й інші докази.
С. Сидорук:
— Адвокати можуть пробувати ставити під сумнів результати експертизи відео, наприклад, через його низьку якість. Окрім того, важливо зрозуміти, чи була правильно зроблена експертиза відеокамери. Звісно, відео людини, яка йде по вулиці й щось там фотографує, саме собою не може бути вичерпним доказом. Ну знімала. І що? Очевидно, під час суду слід буде довести, що поведінка людини у цьому епізоді була частиною якогось більшого плану.
М. Хавронюк:
— Важливий нюанс: записи з камери відеоспостережень таки можуть бути прийняті судом як переконливі докази навіть за умови, що не можна розгледіти обличчя. Сучасні камери та програмне забезпечення дають можливість ідентифікувати особу за багатьма іншими ознаками — мімікою, жестами, ходою тощо, з імовірністю навіть до 99%.
Для ідентифікації потрібні додаткові слідчі дії. Для цього проводять відеозйомку людини і закладають у комп’ютерну програму для порівняння. Експерт, який буде робити висновок, повинен пояснити, за якими саме ознаками він побачив збіг.
— А вимкнення телефонів може бути доказом провини? Чи, наприклад, схожість малюнка на футболці особи на відео та одязі підозрюваного Антоненка?
А. Маляр:
— Лише непрямими. Сам факт вимикання телефону вночі нічого не доводить. Більше того, якщо придивитися, то на відео фігурує чорний одяг з білим орнаментом, а в порівнювальному зразку — орнамент відрізняється. Зауважу, прямий доказ вказує, що от ця людина була на місці злочину і робила якісь зумисні дії. Непрямий доказ має значення у комплексі із іншими доказами.
Волонтерка Юлія Кузьменко
— Також оприлюднено телефонні розмови подружжя атовців Владислава та Iнни Грищенків, яких також вважають причетними до справи Шеремета — зокрема у тому, що Грищенко виготовив вибуховий пристрій. Наскільки результати прослуховування розмов є важливим доказом?
С. Сидорук:
— Процедура отримання дозволу на прослуховування досить складна. Спершу прокуратура перевіряє правомірність необхідності зняття інформації з каналів зв’язку, а потім суд має дати дозвіл на здійснення таких заходів. Після легалізації ця інформація стає серйозним доказом у суді. У випадку порушення процедури доказ можуть не прийняти.
М. Хавронюк:
— Можливо, у розпорядженні суду були результати якихось негласних слідчих дій, зокрема, прослуховування телефонних розмов, які й дали йому підстави обрати саме таку міру запобіжного заходу.
— Як вважаєте, оприлюднених доказів було достатньо, щоб оголосити підозру і обрати міру запобіжного заходу?
А. Маляр:
— Із прямих доказів був оприлюднений тільки висновок експерта щодо відео. Усі інші — непрямі. Прокуратура під час обрання міри запобіжного заходу зобов’язана дати суду достовірні дані про те, що ці люди, можливо, причетні до скоєння злочину.
— Неозброєним оком видно, що справа швидко набула політичного забарвлення. Яку мету міг переслідувати міністр МВС Арсен Аваков, поспішно оприлюднюючи деякі суперечливі докази стосовно атовців та волонтера?
О. Полтораков:
— Президент поставив міністру МВС крайній термін розкриття цього вбивства — до нового року. Тож, мабуть, коли слідство окреслило хоч якесь коло осіб, вирішили робити заяву, скликати брифінг, щоб показати результат. Можливо, після нормандської зустрічі Зеленському потрібні були для суспільства позитивні новини. Але я сумніваюся, що це була якась спрямована спецоперація з дискредитації військових та волонтерів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про найбільші провали та перемоги у роботі ВР за перші 100 днів.
