Депутати парламенту 9-го скликання відпрацювали вже 100 днів. Кнопкодавство, бійки, блокування трибуни, чвари, сексскандали, лобізм — здається, усе в новому парламенті, як і в його попередників. А як самі нардепи оцінюють роботу ВР — щось змінилось у внутрішній кухні Ради?
Ми звернулись за коментарями до Михайла Цимбалюка (“Батьківщина”), Ірини Верещук (“Слуга народу”), Юлії Клименко (“Голос”) та Олега Синютки (“ЄС”).
— Що ви вважаєте провалом ВР за 100 днів роботи?
М. Цимбалюк:
— Вважаю, що це було сто днів турбоганьби. Багато законопроектів проголосовано силою (як-от щодо запровадження касових апаратів у роботі ФОПів, законопроект у першому читанні про ринок землі). А чого лише вартий бюджет на 2020 рік — це ж бюджет провалу. Далі продовжується лобіювання законопроектів (от тепер — про гральний бізнес, котрий повертає так званих одноруких бандитів). Монобільшість грубо порушує регламент, не розглядає законопроекти від опозиції і перетворюється у президентську вертикаль влади.
У жодному парламенті не було такої зневаги до опозиції, як у нинішній Раді. Можливо, це тому, що люди з монобільшості ніколи не були в опозиції. Але за свої дії з часом доведеться відповідати.
У жодному парламенті не було такої зневаги до опозиції, як у нинішній Раді.
Ю. Клименко:
— У нас є багато напрацьованих законопроектів, але ми їх навіть не реєструємо, бо розуміємо, що вони не мають шансу потрапити в сесійний зал і бути проголосованими. Це стосується й інших фракцій, що не входять до монобільшості.
Зауважу, що нинішня Рада проголосувала за 272 закони, й лише 80 з них підписано президентом. Більшість з них не впливає на наше щоденне життя. Багато системних законопроектів навіть не розглядалися. Наприклад, не розглянуто Виборчий кодекс, це ж стосується питань децентралізації.
І. Верещук:
— Мінусом у роботі ВР вважаю те, що, незважаючи на обіцянки, парламент не прийняв законопроекти щодо народовладдя. Але ми внесли в Конституцію зміни щодо зняття депутатської недоторканності. Щоправда, ще потрібно внести зміни у закон “Про статус нардепа” та в регламент Ради, щоб остаточно її зняти. Щодо зауваг колег з інших фракцій, вважаю, що ця критика об’єктивна. В основному йдеться про законопроекти, котрі не пройшли в попередньому скликанні, але потрібні. Думаю, що монобільшості варто кооперуватися з розробниками законопроектів від “Батьківщини”, “ЄС” чи “Голосу” й разом над ними працювати. Це б показувало, що ми єдиний парламент.
Думаю, що монобільшості варто кооперуватися з розробниками законопроектів від “Батьківщини”, “ЄС” чи “Голосу” й разом над ними працювати.
О. Синютка:
— Неприємним є те, що законопроекти, котрі були внесені в попередньому парламенті за авторства депутатів 8-го скликання, просто переписуються під іншими номерами й таким чином представляються як законопроекти від дійсних нардепів. Ситуація в парламенті доволі гнітюча. Адже депутати від монобільшості не вивчають законопроекти, а пропозиції від опозиції відхиляються. У турборежимі ледь не було проголосовано приватизацію українських газосховищ. Найбільшим соромом є голосування в першому читанні закону про ринок землі, тому що він несе великі загрози для майбутнього держави.
— У новому парламенті досі живе кнопкодавство, бійки, блокування трибуни — чому так і як це побороти?
М. Цимбалюк:
— Оновлення парламенту на 70% — це не завжди покращення. Закони приймають молоді, недосвідчені люди, перший запис яких у трудових книжках — громадська діяльність, а другий — народний депутат.
О. Синютка:
— Так, бійки були й у попередній Раді. Але в новій трапився прецедент, коли між собою билися депутати з однієї фракції, “Слуги народу”. Це свідчення того, що монобіль-
шість — не єдиний організм, а збір протилежних за своїми політичними уподобаннями людей. Це й далі породжуватиме конфлікти. Варто нагадати й про моральні скандали, що виникають у Раді. Зокрема, листування з повіями, інші прояви сексуальної поведінки в стінах парламенту, так звані криворізькі плівки, де друг президента намагається тиснути на поліцію. На жаль, монобільшість щодо своїх депутатів не застосовує ніякого впливу.
І. Верещук:
— Ми розробили законопроект, який каратиме депутатів за нецензурну лексику, кнопкодавство, прояви сексизму тощо.
Ю. Клименко:
— Бійок та кнопкодавства в парламенті поменшало. Покращилася й відвідуваність парламенту, зокрема, багато депутатів у сесійній залі є в п’ятницю, коли раніше наприкінці тижня працювало зо два десятки нардепів. Бо за прогули передбачено покарання. Але є інше негативне явище — лобізм. У деяких законопроектах присутні інтереси олігархів.
— А що ви вважаєте здобутками цієї Верховної Ради?
М. Цимбалюк:
— Закони, які стосуються дерегулювання бізнесу. Позитивом є те, що вдалося прийняти закон про статус учасників бойових дій для добровольців.
І. Верещук:
— Парламент працює динамічно — прийнято понад 80 законів, котрі ще були підготовлені в попередньому скликанні парламенту, але не знаходили політичної волі бути проголосованими. Зокрема, ми проголосували за закон про статус учасника бойових дій для добровольців, про оборонні закупівлі, наближення ЗСУ до стандартів НАТО (щодо зміни військових звань), прийняли низку регламентних законів.
О. Синютка:
— Гордістю Ради цього скликання є закон про скасування депутатської недоторканності.
Ю. Клименко:
— З хорошого за 100 днів роботи я б відзначила швидкий режим прийняття законів. Інколи в турборежимі є помилки, але це краще, ніж ситуація, коли деякі законопроекти, котрі я ще п’ять років тому писала в Мінекономіки, лише тепер виносяться у сесійну залу. Тішить, що було вчасно прийнято бюджет, а також закон про створення окремого оператора газотранспортної системи. До здобутків я б віднесла прийнятий закон про концесію, управління державним майном. Але ефект від цих законів ми побачимо лише через два роки.
Загалом, я б оцінила роботу Ради за ці сто днів на шість-сім балів за 10-бальною шкалою.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому партії "Голос" і "Слуга народу" не поспішають розростатися.
