“Безглузда війна Путіна проти України — найсильніша загроза світовому порядку з часів Другої світової, — зазначив глава міноборони США Ллойд Остін на презентації Нової стратегії оборони. — РФ зневажає незалежність своїх сусідів, прагне застосувати силу, щоб нав’язати зміни кордонів і відновити імперську сферу впливу”.
— У середині жовтня у Вашингтоні презентували нову Стратегію національної безпеки, — каже Тарас Жовтенко, директор Центру досліджень проблем національної безпеки Національного університету “Острозька академія”. — Тепер же міністерство оборони США оприлюднило нову оборонну стратегію. Це рамковий документ, котрий конкретизує воєнно-оборонні аспекти національної безпеки.
— Стратегія нацбезпеки — це основний документ, котрий визначає основні стратегічні пріоритети, що стосуються нацбезпеки США. Він ляже в основу політики щодо основних загроз, які нині стоять перед США, — додає Денис Москалик, координатор напряму міжнародної політики Центру політичних досліджень “Доктрина”. — Основний акцент у ній зроблено на безпекову ситуацію до 2030 року. США вперше стикається на полі бою як з потенційними супротивниками з двома ядерними державами — Росією та Китаєм.
— Що передбачає оборонна стратегія США?
● Т. Жовтенко:
— Пріоритетами оборонної стратегії визначено захист батьківщини; стримування стратегічних нападів на США, стримування агресії, водночас готовність взяти верх у конфлікті, коли це необхідно — віддаючи пріоритет виклику КНР в Індо-Тихоокеанському регіоні та виклику РФ у Європі. Також — створення стійких об’єднаних сил і оборонної екосистеми.
— Яка роль у цьому документі відведена Росії?
— Росію визначено як “гостру загрозу”. Це означає, що США розглядають російський режим та дії РФ як пряму небезпеку своїм національним інтересам та європейським союзникам. Але, що важливо, в середньо та довгостроковій перспективі Росія не розглядається як країна, котра буде й надалі мати деструктивний потенціал. Ймовірно, США закладають у стратегію таке бачення, що перемога України над Росією у війні нівелює РФ як загрозу європейській безпеці.
У геополітичному сенсі це означатиме крах російським неоімперським апетитам. А от Китай у стратегії названо загрозою довгостроковою.