У 27 країнах, які входять до ЄС, пройшли вибори до Європарламенту, в яких взяло участь близько 370 мільйонів осіб. Більшість у новому скликанні парламенту — понад 400 місць з 720 — матимуть три політичні сили: правоцентристська Європейська народна партія, очільницею якої є Урсула фон дер Ляєн, Прогресивний альянс соціалістів і демократів та об’єднання лібералів “Оновлюючи Європу”.
Водночас ультраправі та євроскептики, попри прогнози, не вибороли достатньої кількості мандатів. Хоча представництво у Європарламенті ці сили наростили. На перемогу ультраправих партій, які виступають за ослаблення або розпуск ЄС, поновлення дружніх відносин з РФ, згортання підтримки України, дуже сподівався Кремль.
— Після виборів президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейська народна партія має намір формувати в оновленому парламенті “центр” із політсилами, що мають, зокрема, проєвропейську та проукраїнську позиції, — каже Олег Постернак, політичний експерт. — І, зважаючи на результати перегонів, шанси, що пані фон дер Ляєн збереже за собою посаду і в новому складі Єврокомісії, істотно зросли.
— Кардинальних змін у Європарламенті не буде, — каже Євген Магда, кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики. — 100 євродепутатів із 720, тобто сьома частина, не належать наразі до жодної політичної групи. Але, думаю, що більшість їх з часом посилить саме праві партії. За результатами виборів, у відставку пішов прем’єр Бельгії, друг України Александер де Кроо. А президент Франції розпустив Національні збори. Скидається на те, що Еммануель Макрон використає ситуацію у власних інтересах для того, щоб протверезити французьке суспільство й змусити його зробити роботу над помилками. Щоб підтримка партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен була не такою потужною.
— А чи не буде новий Європарламент більш проросійським з огляду на нарощення сил ультраправих?
● Є. Магда:
— Він буде проєвропейським, спрямованим на розв’язання проблем ЄС. І не відмовиться, наприклад, голосувати за звіт Євроради доти, доки нам не нададуть Patriot. Як це було в минулому скликанні. Такого популізму ми більше не побачимо.
● О. Постернак:
— Не всі європейські праві проросійські й працюють за гроші РФ. Хоч були скандали, пов’язані з деякими членами австрійської “Партії свободи”, німецької “Альтернативи для Німеччини”, яких підозрюють у зв’язках з Кремлем. А загалом успіх правих сил на цих виборах — це наслідок провальної міграційної політики національних урядів ЄС. І цим користується Кремль.
— Чого Україні чекати від нового складу парламенту?
● О. Постернак:
— Минулий Європарламент підтримував євроінтеграцію України. Думаю, що новий не гальмуватиме наших проєвропейських прагнень. Не чекаймо зрад. А щоб праві націоналістичні сили у майбутньому не стали загрозою для євроінтеграції України, Києву треба з ними працювати. Наприклад, екслідерка французького “Національного об’єднання”, ультраправа політична діячка Марін Ле Пен уже раніше змінила свої погляди щодо війни в Україні на проукраїнські. Тому треба формувати відносини з новим лідером цього об’єднання Жорданом Барделлою. А також — з Гертом Вілдерсом (нідерландський проросійський політик, очільник заснованої ним “Партії свободи”). Щоправда, важко буде налагодити відносини з польською “Конфедерацією”. Водночас фінська популістська партія “Справжні фіни” антиросійська та максимально проукраїнська.
● Є. Магда:
— До початку роботи Європарламенту нового скликання Україні треба чіткіше сформувати власні політичні позиції. Якщо ми цього не зробимо, буде важко. Оскільки внутрішня турбулентність, яка буде в низці європейських країн за підсумками виборів, спричинить істотні зміни. На сьогодні очевидною реальністю є те, що у найближчі п’ять років ЄС не розшириться. Ці вибори засвідчили: зацікавлення політикою в Європі не зникло. Але сказати, що все надалі обертатиметься навколо України, буде великим перебільшенням.
— А хто може очолити новий Європарламент?
● О. Постернак:
— Роберта Мецола може зберегти посаду президентки Європарламенту. За традицією керівником Єврокомісії є представник Німеччини, найсильнішої економіки ЄС. Кандидатуру глави ЄК визначатимуть керівники держав на саміті ЄС, а Європарламент за неї голосуватиме.
Уже говорять, що єврокомісаром з питань зовнішньої політики та політики безпеки може стати Кая Каллас, прем’єрка Естонії. Для нас важлива посада єврокомісара з питань розширення і сусідства. Це нині квота Угорщини, але вона може відійти до якоїсь зі скандинавських країн. А це цілком вдовольняє Україну. Бо всі скандинавські держави, на відміну від Угорщини, підтримують нашу євроінтеграцію і виступають за її пришвидшення.