Градус напруги у рф зростає. Позиції президента країни-агресорки сильно похитнулися після розгрому російських військ на Харківщині. Про те, що ситуація для кремля невтішна, відверто заявив колишній ватажок “ДНР” Ігор Стрєлков-Гіркін: “Наша сторона може говорити про те... як не допустити переростання оперативної поразки у стратегічну... Хоча загалом вона вже переросла. Бій за ініціативу противник уже виграв”. Водночас з’явилася інформація, що ватажок “ДНР” Денис Пушилін нібито втік із Донецька.
Хмизу до вогню підкидає і глава Чечні Рамзан Кадиров. Він розкритикував “стратегію” міноборони росії і заявив, що “вийде на керівництво країни, щоб роз’яснити йому ситуацію”, якщо у війні не буде змін.
Водночас незадоволення президентом рф висловили московські та санкт-петербурзькі муніципальні депутати. Вони одні за одними скерували на адресу путіна листа, в якому вимагають його відставки. Підписанти звернення звинуватили очільника кремля не лише у зниженні рівня життя людей, а й у тому, що російські громадяни гинуть за імперські амбіції кремля у гарячих точках, зокрема в Україні.
То чи можливий заколот проти путіна на тлі поразок російської армії в Україні? Ситуацію обговорюємо з директором Українського інституту політики Русланом Бортніком, керівником аналітичного центру “Третій сектор” Андрієм Золотарьовим та заступником директора Агентства моделювання ситуацій Олексієм Голобуцьким.
— Наскільки високі ризики з’являються для путіна через поразки росіян у війні?
● О. Голобуцький:
— Влада рф нині подає події так, начебто воює не з Україною, а із Заходом. Ну відступили на Харківщині, нічого страшного, є ще Херсонська, Запорізька області, тобто є ще багато можливостей. Повісять провину на військових за відступ, та й усе.
Як на мене, можуть відбутися певні тактичні зміни у владі — чиїсь позиції посиляться, чиїсь послабляться. Але чогось надзвичайного чекати не варто.
● Р. Бортнік:
— Не згоден. Поразка на Харківщині, яка є першою серйозною поразкою росіян за час широкомасштабного вторгнення в Україну, створює дві вагомі кризи всередині росії. З одного боку, йдеться про кризу між владою і ультрапатріотами, які вимагають воювати на повен зріст, провести загальну мобілізацію, руйнувати українську інфраструктуру, завдавати ударів по центрах ухвалення рішень, застосувати тактичну ядерну зброю і так далі.
— Це ціла група людей у російському істеблішменті — умовно кажучи, від Мєдвєдєва до Стрєлкова, — хто публічно й безкарно критикує російську армію та силовиків, — веде далі Руслан Бортнік. — Зверніть увагу: багато з цих людей пов’язані з фсб — “материнською структурою” путіна. Вони вважають, що російська армія недостатньо жорстка, не хоче по-справжньому воювати, і називають частину російського керівництва слабаками.
З іншого боку, є аморфна, інфантильна частина російського суспільства, яка завжди вірила в силу російської влади та армії. Нині, на тлі серйозних поразок на Харківщині, віра російського суспільства в силу путіна, силу його оточення та силу збройних сил знижується. Оце відчуття зради й слабкості створює високу турбулентність у російському суспільстві.
● А. Золотарьов:
— У рф працює потужна пропагандистська машина, яка може перетворити поразку на перемогу для пересічних громадян. У березні-травні це зробити було легше. А тепер, коли цифра загиблих та поранених у війні росіян наближається до 100 тисяч і цього вже не приховаєш, це складне завдання.
Поразку на Харківщині нині порівнюють із поразкою російських військ на Галичині 1915 року під час Першої світової війни та з поразкою у Мукденській та Цусімській битвах під час російсько-японської війни 1904 — 1905 років. У багатьох нині відчуття, що росія програє.
— Чи може дійти до бунтів серед населення або ж до серйозних конфліктів у владній верхівці?
● А. Золотарьов:
— Росія має надто потужний поліційний апарат, який гасить усе, що, на погляд влади, може становити для неї загрозу. Тому я скептично ставлюся до можливості масштабних протестів серед населення.
Але є висока ймовірність того, що відбудеться заколот у владній верхівці. У людей з бізнесових кіл були зовсім інші життєві плани. Вони вкладали в нерухомість у Британії, Франції, США, віддавали туди навчатися своїх дітей, а тепер раптом вибувають із гри й перетворюються на вигнанців.
В історії росії вже не раз було таке, що стратегічні військові й політичні помилки влади призводили до палацових переворотів. Те саме може відбутися і нині. Ті люди, які нині цілують руки путіну, можуть встромити ножа у спину. Ймовірність заколоту проти путіна істотно зросте в разі ще однієї потужної перемоги України.
● Р. Бортнік:
— Так, масові протести в суспільстві малоймовірні. Вони були б можливі, якби війна перейшла на російську територію. А от криза міжелітарна, загострення конфлікту між різними, так би мовити, баштами в кремлі уже відбувається.
Подивіться, що безкарно розповідає Стрєлков. Ми ж розуміємо: якби він не мав високого “даху”, то не міг би так жорстко критикувати російські збройні сили. Отже, ризики дестабілізації для російського політичного керівництва зростають.
— Чи може путін сам піти з поста, а чи його можуть змусити піти?
● А. Золотарьов:
— Сам путін не піде. Бо добре розуміє, що його “порвуть”, щойно він покине посаду. Він триматиметься за владу до останнього.
Але події можуть відбутися за добре відомим з російської історії сценарієм, коли до путіна прийдуть і скажуть, мовляв, треба піти — так склалися обставини. І він зробить це “через стан здоров’я” чи іншу причину.
● Р. Бортнік:
— Навряд чи хтось змусить путіна піти з посади. Людей, які можуть кинути йому виклик в обличчя, немає. А от ризики фізичного знищення для путіна зростають. Тому що в росії лідерові можуть пробачити все — самодурство, тоталітарну жорстокість, але не слабкість. Як ми бачимо, російська влада, силовий блок у ситуації вторгнення в Україну продемонстрували велику слабкість.
З іншого боку, путін може звинуватити у провалі Шойгу, генералів та очолити контрреволюцію радикалів — сказати, що, мовляв, закликав діяти рішучіше, але тут зрадники наполягали, що треба діяти поступово, що має бути спецоперація, а не війна. Тобто він спробує перехопити цю кризу для проведення чисток усередині політичного керівництва, передусім від фігур, які не до кінця лояльні, неефективні чи не влаштовують партію яструбів.
Отже, з одного боку, є ризик приходу до влади в рф ще більш антиукраїнськи налаштованих осіб. З іншого — є шанси на цілковиту деструкцію російської держави й на те, що на її місці може бути щось інше, не таке вороже до України.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як греко-католицький монастир став прихистком і для православних біженців, і для мусульман
