Пригадуєте, одним з гасел передвиборчої кампанії Зеленського було “Весна прийде — саджати будемо”? Політичні експерти не здивовані, що досі нема жодної гучної “посадки”. І причини для цього дуже прості.
Нагадаємо також, що в жовтні минулого року президент, спілкуючись з журналістами під час пресмарафону, заявив, що не має права впливати на антикорупціонерів, але очищення від корупціонерів уже почалось і 1 листопада 2019 року правоохоронці повинні показати результат. Уже давно минуло оте 1 листопада, а топкорупціонери й досі не покарані. Чому Володимир Зеленський не виконує однієї з основних своїх виборчих обіцянок?
— Як і раніше, головний запобіжник проти швидких “посадок” — Кримінально-процесуальний кодекс авторства Андрія Портнова, що дозволяє корупціонерам, сплативши заставу, вийти на волю, — вважає Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень “Пента”. — Зрештою, олігархи, тільки-но опиняються в зоні ризику бути загратованими, здебільшого втікають з України.
Як і раніше, головний запобіжник проти швидких “посадок” — Кримінально-процесуальний кодекс авторства Андрія Портнова.
— Ця обіцянка була популістичною, — міркує Ярослав Макітра, експерт Інституту соціальних технологій “Соціополіс”. — Кримінальні справи, пов’язані з топкорупцією, розслідуються довго. За рік навіть при злагодженій роботі всіх правоохоронних органів не можна очікувати великої кількості “посадок”.
— А що скажуть на невиконану обіцянку представники “Слуги народу”?
— З перших днів роботи нового парламенту перезавантажено роботу ДБР, котрий досі був центральним органом виконавчої влади, а ми зробили його правоохоронним органом, — каже Олександр Качура, народний депутат від “Слуги народу”. — Внесено зміни та розблоковано роботу Вищого антикорупційного суду, скасовано депутатську недоторканність. На черзі — внесення змін у Кримінально-процесуальний кодекс. Президент подав відповідну законодавчу ініціативу ще до початку карантину. Вона передбачає скасування застави у корупційних злочинах. Закон визначено як невідкладний, і ми його проголосуємо.
— То коли чекати “посадок”?
— Триває декілька кримінальних проваджень. У нової керівниці Офісу генпрокурора — високий рівень відповідальності.
О. Саакян, політичний експерт:
— Якщо рейтинг президента різко впаде, то когось посадити таки доведеться. Але я прогнозую, що це будуть справи, які не матимуть істотного впливу на політичний консенсус.
ДО РЕЧІ
Топкорупціонери сміються і розкошують
За перший квартал у корупціонерів конфіскували лише... 14 тисяч гривень! Держскарбниці країни катастрофічно бракує коштів. Її могли б наповнити гроші від реалізації майна та коштів, конфіскованих за корупційні правопорушення. Однак, як виявилося, надходження за такі злочини — сміховинні!
Так, за даними Державної казначейської служби, за перші три місяці цього року до державного бюджету надійшло лише 14 тисяч гривень від реалізації майна, а також коштів, конфіскованих за вчинення корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень.
— На жаль, суди не ухвалюють рішень за антикорупційними статтями Кримінального кодексу України з конфіскацією, затягують їх, — розповідає Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch. — Наприклад, справи ексголови ДФС Романа Насірова, колишніх нардепів Бориса Розенблата, Максима Полякова, Олександра Онищенка тривають роками. На захист фігурантів справ стають перші особи держави, топчиновники, десятки адвокатів. Утім треба ж якось показувати результати боротьби з корупцією. Ось і виходить, що “найбільшими” корупціонерами в Україні є голови сільрад, лісничі, місцеві депутати, дрібні чиновники райдержадміністрацій, директори шкіл, головлікарі медзакладів... Саме їх на дрібних хабарях ловлять правоохоронці, ДБР, звітуючи про тисячі кримінальних справ щодо корупціонерів (торік до судів надійшло 3949 таких проваджень. — Авт.). Утім це дрібна корупція. Топкорупціонери залишаються непокараними.
— Невже нема кому боротися з ними?
— Частина влади, та, яка не залучена до корупційних потоків, розуміє, що гроші від конфіскації майна та коштів корупціонерів можуть поповнити скарбницю. Але їм опонує інша частина влади, котра вибудовує такі корупційні потоки. Органи прокуратури в Україні постійно реформують. Державне бюро розслідувань — абсолютно заполітизований орган. Там здебільшого працюють колишні слідчі поліції, СБУ, котрі виконують політичні замовлення, а не борються зі злочинцями у вищих ешелонах влади.
Якби розслідування справ про незаконне збагачення було чесним, і рішення приймали справедливо та вчасно, бюджет України можна було б відчутно поповнити. Тоді б не довелося забирати гроші зі сфер освіти, культури тощо. Утім для цього потрібна політична воля.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому українські нардепи відтягують остаточне підписання законів
