Москва розірвала договір із Києвом про безпеку мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці. Це свідчення того, що тепер Кремль вважає внутрішні води Азову своїми, кажуть в українському парламенті. І наголошують: нам треба було демаркувати Азовське море, але за роки Незалежності влада так і не зробила цього.
Водночас у ВР нагадують, що досі формально діє наш дозвіл на розміщення російського Чорноморського флоту в Криму. А це означає, що коли півострів повернеться під українську юрисдикцію, то в бухті Севастополя матиме право стояти флот країни-агресорки.
— Насправді Україна мала з Росією Договір про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки (він був ратифікований у квітні 2004 року), — пояснює експерт з міжнародного та європейського права Вадим Трюхан. — Тоді наша країна фактично погодилася на те, що Конвенція ООН про морське право не поширюється на Азовське море і Керченську протоку, а режим спільного використання моря (від берега до берега!) визначається на двосторонньому рівні. Це було великою помилкою з нашого боку. На щастя, в українських законодавців вистачило розуму, і за рік після повномасштабного вторгнення вони денонсували цю угоду.
Тепер росіяни припинили договір про гарантування безпеки мореплавання в Азовському морі та Керченській протоці, який передбачав обмін даними для контролю за судноплавством у регіоні. Як на мене, це декоративний крок, який підкреслює нинішній стан справ. Адже Україна позбавлена можливості мореплавства через Керченську протоку та Азовське море, як і можливості гарантувати там безпеку. Однак після закінчення війни нам треба домагатися того, щоби сфера застосування міжнародної конвенції про морське право поширювалася на Азовське море і Керченську протоку.
— Стосовно демаркації Азову, то навряд чи це щось би змінило в нинішній ситуації — Росію не зупиняють жодні кордони, — додає директор Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрій Миселюк. — Однак ми мали би більше підстав говорити про те, що РФ анексувала Азовське море. Так, Москва не погоджувалася на демаркацію, проте можна було зробити це в односторонньому порядку.
— А чому в нас досі діє угода про перебування російського флоту у Криму?
● В. Трюхан:
— Це абсолютно незрозуміла й дика ситуація. Україна наприкінці 2018 року припинила дію Договору про дружбу, співпрацю і партнерство з Росією. Отже, ми підкреслили, що між нами та РФ немає ні дружби, ні співпраці, ні партнерства. Це було зроблено у відповідь на збройну агресію Кремля, зокрема на незаконну анексію Криму та інспірацію війни на Донбасі. Ще тоді треба було скасовувати угоду про перебування Чорноморського флоту РФ на території України, термін якої за Януковича було подовжено з 2017-го до 2042 року з правом автоматичного продовження на п’ять років.
● А. Миселюк:
— Договір про розміщення російського флоту в Криму суперечить частині сьомій статті 17 Конституції, у якій зазначено, що на території України не допускається розташування іноземних військових баз. А також не відповідає принципам гарантування безпеки. Чимало експертів, як українських, так і західних, вважають, що угода про розміщення РФ у Криму посприяла анексії півострова. Є звернення групи народних депутатів до Конституційного Суду з вимогою визнати цей договір неконституційним — його подано ще у березні 2023 року, але досі не розглянуто.
На жаль, нині немає політичної волі ні “нагорі”, ні “внизу” запустити й довести до кінця цей процес. Тепер зовсім інші реалії, і зовсім інші виклики стоять перед країною. Можливо, є неформальний консенсус стосовно того, що ці питання відкладені на певний час, але потім до них повернуться.
