Україна, Грузія та Молдова за підсумками саміту “Східного партнерства” у Брюсселі підписали із представниками Європейського Союзу спільну декларацію. У ній, зокрема, йдеться, що ЄС визнає ініціативу трьох асоційованих партнерів щодо розширення співпраці з Євросоюзом, однак не згадується про потенційне членство трьох країн у ЄС. Які ще рішення та заяви прозвучали на саміті?
— Один з пріоритетів “Східного партнерства” — стабільність у шести країнах Східної Європи — Україні, Грузії, Молдові, Азербайджані, Вірменії та Білорусі, — розповідає Вадим Трюхан, дипломат, голова правління громадської організації “Європейський Рух України”. — Цьогорічний саміт був просякнутий відчаєм. “Східне партнерство” провалилося. За 11 років його існування не вдалося досягти головного — демократизувати його учасників, зокрема Білорусь. Також — уникнути війни (торік була війна між Азербайджаном та Вірменією за Нагірний Карабах). Це підтвердження слабкості “Східного партнерства”.
— Це був шостий саміт “Східного партнерства”, присвячений підтримці п’ятьох ключових сфер — економіки, держуправління, довкілля, цифролізації, інклюзивного суспільства. Лідери ЄС ухвалили спільну декларацію “Відновлення, стійкість та реформи”, — додає Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка. — Одним з постулатів є те, що Євросоюз визнає ініціативу трьох асоційованих партнерів — України, Грузії та Молдови — щодо розширення співпраці з ЄС, та запевняє, що бере до відома посилення координації між ними з питань, що становлять спільний інтерес. Зокрема, стосовно імплементації угод про асоціацію та поглиблену всеохоплюючу зону вільної торгівлі, а також співпрацю у рамках “Східного партнерства”. Але в документі немає прямої підтримки вступу цих трьох країн у ЄС. Брюссель у цьому питанні зберігає статус-кво. Це непозитивний момент для України.
— А які позитиви можна відзначити щодо України?
— Наприклад, те, що в декларації йдеться про створення регіонального економічного та інвестиційного плану, котрий передбачає бюджет у розмірі 2,3 мільярда євро до залучення в майбутньому до 17 мільярдів євро державних та приватних інвестицій для регіону. Зокрема, гроші будуть направлені на боротьбу з корупцією, розвиток малого та середнього бізнесу.
— Чи йшлося на саміті про військову загрозу Україні з боку Росії?
В. Трюхан:
— Так. Знаковим було те, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн публічно заявила, що Росія не є гарантом у рамках нормандського формату, а стороною конфлікту. Тобто в ЄС не залишилося лідерів, котрі ще й досі перебувають у світі ілюзій та ведуться на наративи, котрі просуває Кремль.
Знаковим було те, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн публічно заявила, що Росія не є гарантом у рамках нормандського формату, а стороною конфлікту.
— Чи ефективно президент України скористався участю у саміті?
В. Трюхан:
— Володимир Зеленський мав зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном, президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Але інформація про результати цих зустрічей — доволі скупа. А це відбувається тоді, коли сторони не виходять на далекосяжні домовленості та не ухвалюються жодні документи за результатами переговорів.
Водночас корисною була спільна тристороння зустріч Володимира Зеленського, Олафа Шольца та Еммануеля Макрона. Сторони намагалися узгодити свої позиції, які вони відстоюватимуть у переговорах з Володимиром Путіним у рамках нормандського формату.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як ініціювати відкликання депутата
