Як повідомила перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко, причиною відмови від аукціонів є те, що, мовляв, не всі учасники мають доступ до електронної системи ProZorro через обстріли енергосистеми.
“Відтепер усі торги, що будуть оголошені в ProZorro, відбуватимуться без аукціону. Тобто тендерна пропозиція учасника остаточна, і виграє той, хто дав найнижчу ціну під час подання пропозиції”, — пояснила заступниця прем’єра.
Наскільки виправдане таке рішення? З’ясовуємо у розмові з Іваном Лахтіоновим, директором програми інноваційних проектів Transparency International Ukraine.
— У чому саме полягають зміни, ухвалені урядом?
— Передусім варто зазначити, що конкурентні закупівлі у системі ProZorro ніхто не скасував. У нас процедура закупівлі складається із декількох етапів: підготовки тендерної документації, подання і розкриття пропозицій та аукціону. Тобто аукціон — це лише частина великої закупівлі. Як він відбувається? Перед початком торгів учасники протягом кількох днів виставляють початкову ціну товарів, робіт чи послуг — наприклад, від 100 тисяч гривень до 500 тисяч. Далі оголошують аукціон на певну дату й час. Тоді учасники мають зайти у систему і взяти участь у торгах. У режимі реального часу вони можуть знижувати ціну — на свій хід кожен із них має дві хвилини. Так відбувається тричі. Перемагає той, чия ціна найнижча. Тобто аукціон в електронній системі Prozorro є трираундовим. Тепер Кабмін скасував можливість торгуватися на аукціоні. Рішення уряду базується на тому, що учасники не можуть під’єднатися до інтернету в разі блекауту.
— Як ви вважаєте, чи є логіка у скасуванні аукціону?
— Питання дискусійне. Урядовці не обґрунтували, наскільки масова проблема участі бізнесу в аукціонах у нинішніх умовах. Ми не почули, скільки запитів щодо скасування торгів надійшло від потенційних учасників через проблеми з електропостачанням. Останній блекаут, коли люди на тривалий період залишились без світла, був у листопаді. За цей час ситуація більш-менш стабілізувалася. Понад те, бізнес уже пристосувався до критичних ситуацій — забезпечив себе генераторами, старлінками й так далі.
Рішення уряду було несподіваним. Він не проконсультувався з учасниками ринку щодо доцільності скасування аукціону. А самостійно вирішив, що бізнес має проблеми.
— Які ризики тут виникають? Чи призведе відмова від аукціону до зниження конкуренції та до зменшення економії бюджетних коштів?
— Наразі важко спрогнозувати, як рішення уряду вплине на сферу публічних закупівель. За час війни значно зменшилася як кількість державних закупівель, так і учасників, які беруть у них участь. Як наслідок, конкуренція на торгах дуже знизилася.
У деякі місяці в 70% випадків закупівель на аукціон приходив лише один учасник. Це означає, що аукціон не відбувався. Але у 30% випадків під час торгів була висока конкуренція. Тому можна вважати, що скасування змагальності в реальному часі — це втрата додаткової можливості для бізнесу позмагатися, і зниження шансів зекономити — для держави.
Попри все, сподіваємося, що тепер, після скасування аукціону, учасники держзакупівель змінять свою стратегію. Зокрема, ставитимуть на старті мінімально можливу вартість товару чи послуги, щоби виграти, адже шансів знизити ціну під час торгів уже не буде.
