Вибори-2019: хто з ким дружитиме?

Чому партії не хочуть консолідуватись з Порошенком? З яких причин Садовий відмовив Гриценкові? Та з ким може об'єднатися
Вакарчук?

Вибори-2019: хто з ким дружитиме?

Що ближче до президентських і парламентських перегонів, то частіше звучать заклики патріотичних партій до об'єднання, пише газета Експрес. Ініціатори консолідації вважають, що лише завдяки такому кроку можна буде зупинити реванш проросійських сил.

Попри заклики до консолідації, активних дій у цьому напрямку мало. Наразі союз про об'єднання зусиль уклали “Самопоміч” Андрія Садового і “Демократичний альянс” Василя Гацька.

Трохи раніше про створення спільної платформи демократичної опозиції домовилися “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка разом із “Народним контролем” Дмитра Добродомова, Європейською партією України Миколи Катеринчука та “Альтернативою” Єгора Фірсова. Понад те, Анатолій Гриценко публічно закликав до об'єднання мера Львова Андрія Садового та відомого музиканта Святослава Вакарчука.

Ситуацію довкола потенційної консолідації політичних сил напередодні виборів обговорюємо з директором Інституту соціально-політичного проектування Андрієм Миселюком, експертом Міжнародного центру перспективних досліджень Ігорем Петренком та директором Українського інституту аналізу і менеджменту політики Русланом Бортником.

"БПП" + "Народний фронт"

І. Петренко: — Безперечно, консолідацію мали б демонструвати передусім “БПП” і “Народний фронт” — партії, які входять до коаліції. Але бачимо, що їм дуже важко домовлятися. Для Петра Олексійовича критично важливо, щоб він був єдиним висуванцем на президентську посаду від провладних політичних сил. Адже в разі участі іншого кандидата від влади рейтинг Порошенка постраждає. І під питанням опиниться його вихід у другий тур.

Між “Народним фронтом” і “БПП” бачимо серйозні суперечності. У “Народному фронті” є приблизно п'ять груп, які орієнтуються на різні сили. Хтось ближчий до Порошенка, хтось — до Тимошенко, хтось — до інших політичних проектів. Сумніваюся, що відбудеться злиття “Народного фронту” і “БПП”, що їм вдасться створити провладного гегемона, про якого мріє Порошенко. Цілком імовірно, що ці політсили не об'єднуватимуться, але й не висловлюватимуться грубо одні проти  одних, укладуть такий собі пакт про ненапад.

"БПП" + "Батьківщина"

І. Петренко: — Також немає підстав говорити про об'єднання зусиль Порошенка і Тимошенко. Лідерка “Батьківщини”, від  якої чуємо антагоністичну риторику, розуміє, що має непогані шанси на президентських виборах, на відміну від Порошенка,  рейтинг якого не дуже високий. А об'єднуватися на умовах сильнішого і слабшого вона не погодиться.

"БПП" + "Народний фронт" + УДАР

Р. Бортник: — Поки що важко прогнозувати, чи підуть “БПП”, “Народний фронт” і, наприклад, УДАР на вибори разом. Бо конфліктів усередині коаліції дуже багато. Усе залежатиме від рейтингу Президента. Якщо у Петра Порошенка буде понад 10% на початок грудня, то провладні сили можуть об'єднатися, плекаючи  сподівання на те, що він переможе на виборах. Зауважу, нині Президент такого рейтингу не має. І якщо не здобуде, то політичні гравці та ключові акціонери цієї влади переорієнтуються на інших кандидатів.

"Самопоміч" + "Громадянська позиція"

Р. Бортник: — Для Садового нині об'єднатися із Гриценком означає поглибити кризу всередині “Самопомочі”. Партія Садового і так балансує на межі прохідного бар'єра. У ній не бракує конфліктів вона зазнала чимало поразок. Взнаки дався і сміттєвий скандал. Об'єднання з “Громадянською позицією” багато партійців сприйняли б як злиття під Гриценка. Відцентрові процеси у партії лише б посилилися.

Якби нині відбулося таке об'єднання, то це, безперечно, підвищило б шанси Гриценка на потрапляння у другий тур президентських виборів (а в другому турі він дуже конкурентний).

І. Петренко: — Очевидно, Садовий і його команда не бачать особливих перспектив в альянсі із Гриценком. Як відомо, Гриценко уже втретє бере участь у президентських перегонах. Спочатку його рейтинг динамічно зростає, а потім, ближче до виборів, серйозно просідає.

Насправді головне питання в тому, що Анатолій Гриценко може запропонувати своїм потенційним союзникам. Партійні  структури “Громадянської позиції” на місцях працюють не дуже активно або взагалі не працюють. Крім того, є, вочевидь, проблема із фінансуванням президентської кампанії Гриценка.

У Садового нижчий рейтинг, але його партія “Самопоміч” може запропонувати більше. Її мережа добре розгалужена, партія представлена у парламенті, має фракції в обласних та районних радах, своїх міських і селищних голів.

Вакарчук + ...

Р. Бортник: — Вакарчук, як і Зеленський, за рейтингами є кандидатами першого ешелону. Вони можуть спробувати об'єднати політичні сили навколо себе.

Насправді кожен нині намагається отримати 0,5 — 1% рейтингу лише для того, щоб потім торгувати ним на парламентських виборах, іти до вагоміших партій.

А. Миселюк: — Нині бачимо конкуренцію за право бути об'єднувачами дрібних партій. Є три потенційні центри такого об'єднання: Гриценко, Садовий і Вакарчук. Водночас звучать заклики до консолідації безпосередньо цих трьох центрів.

Наразі вони намагаються заявити про себе якомога гучніше. Водночас зберігають за собою можливість об'єднатися ближче до виборів. Фактично лідери влаштували масштабні праймеріз, щоб показати, що кожен має амбіції стати єдиним кандидатом, і зробити так, щоб під них об'єднувалися на тих чи тих умовах.

У середньостроковій перспективі, якщо в когось із цих трьох буде дуже вдала кампанія і в рази вища від інших популярність, об'єднання можливе. Тим паче, якщо їм вдасться домовитися між собою про засади майбутнього поділу влади, як свого часу зробили Ющенко і Тимошенко.

Консолідація екс-регіоналів

Р. Бортник: — Реванш біло-блакитних неможливий. Їхня електоральна стеля нині — 25 — 27%. Втрата 6 — 7 мільйонів виборців на Донбасі і в Криму робить ці партії постійно опозиційними. Сформувати більшість у парламенті їм не вдасться. Але входження до коаліції, навіть з демократичними силами, ймовірне.

Як на мене, насправді можливий реванш нинішньої влади, яка набула всіх ознак консервативності, недемократичності, тотальної корумпованості. Якщо опозиційні демократичні сили не об'єднаються, то, влада, придушуючи свободу ЗМІ та опонентів і використовуючи адмінресурс на виборах, може знову здобути перемогу.

Може повторитися ситуація початку нульових років, коли Леонід Кучма вдруге прийшов на президентську посаду і підтримав політичний альянс “За ЄдУ” (“За єдину Україну!”) на парламентських виборах 2002 року. Тоді коаліція була сформована не на підставі результатів перегонів за партійними списками, а внаслідок масового просування (з використанням адмінресурсу!) кандидатів від влади через мажоритарні округи. Таким чином влада протягла до парламенту 180 мажоритарників і змогла сформувати коаліцію, незважаючи на те, що люди голосували проти неї.

А. Миселюк: — Нині Порошенко позиціонує себе як противника російського реваншу та посилення російського впливу в Україні. Однак це не спонукатиме кандидатів, які мають вищі місця у президентському рейтингу, об'єднувати з ним свої зусилля.

Так, спроби реваншу проросійських сил є, але безпосередньої загрози, на щастя, немає. Якщо така загроза нависатиме і над існуванням незалежної України, і над перспективами самих патріотичних сил, тоді вони можуть об'єднатися. Наразі ж кожен буде сам за себе.

Автор: Наталія Васюнець

додати коментар

ГОЛОВНІ НОВИНИ

21.11.2018
:
показати більше