8 листопада американці переоберуть увесь склад нижньої палати - Палати представників (435 місць), і третину верхньої - Сенату (35 зі 100). Республіканці, представником яких є Дональд Трамп, можуть відвоювати у демократів Сенат. Що це означатиме для нас?
Нині Палату представників контролюють демократи, тобто партія Байдена. Що ж до Сенату, то він розділений навпіл між демократами і республіканцями. Проте вирішальний голос тут має заступниця Байдена — віцепрезидентка Камала Гарріс. Як результат, демократи контролюють і Сенат.
Однак після виборів ситуація може змінитися: більшість на себе, принаймні в одній із палат, можуть перебрати республіканці. Цікава річ, представник цієї партії у Конгресі Кевін Маккарті заявив, що республіканці в разі перемоги на виборах вимагатимуть більшого контролю за допомогою нашій країні. “Гадаю, під час рецесії ніхто не виписуватиме Україні необмежені чеки”, — анонсував він.
Слова Маккарті прокоментував президент США Джо Байден. “Вони (республіканці. — Авт.) казали, що якщо виграють, то з невеликою ймовірністю фінансуватимуть допомогу Україні у війні проти росіян, — наголосив лідер США. — Ці хлопці не розуміють, що йдеться про щось більше, ніж Україна. Це Східна Європа. Це НАТО...”.
Ситуацію аналізуємо у розмові з директором програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександром Краєвим і директором Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ігорем Тодоровим.
— Якщо аналізувати дані соціологічних опитувань, як змінювався рівень підтримки виборцями республіканців та демократів під час повномасштабної війни в Україні?
● О. Краєв:
— Ситуація почала ставати динамічнішою буквально за останні три місяці. Ще на початку літа соціологи констатували, що республіканці впевнено беруть 75% Палати представників і 55% Сенату. Тепер же кажуть, що республіканці візьмуть 52 — 55% Палати представників, водночас Сенат залишиться продемократичним, тобто поділеним наполовину, але з вирішальним голосом продемократичної віцепрезидентки.
Що ж до ролі України у зміні політичних орієнтирів американців, то насправді на той момент і досі наша країна — це єдина тема, щодо якої демократи та республіканці не дуже сперечаються. Тобто Україна є радше фактором, який стабілізує, а не роз’єднує американську політику.
● І. Тодоров:
— Усередині Республіканської партії є стовідсоткові прибічники колишнього президента Дональда Трампа, який вирізняється, м’яко кажучи, екстравагантним підходом до Росії, до Путіна. Трампісти орієнтовані передусім на те, щоб узяти реванш у демократів, у Байдена і сформувати базу для президентських виборів, які відбудуться через два роки. Але їх у партії меншість. Навіть такий республіканець, як віцепрезидент за каденції Трампа Майкл Пенс, має відверто проукраїнську позицію.
Насправді перспектива відносної перемоги республіканців зумовлена не реакцією на допомогу Україні (винятком є хіба що позиція трампістів), а внутрішніми причинами. Політика влади в економічній сфері не має всебічної підтримки американських громадян. Саме тому в республіканців з’являються шанси на збільшення представництва у парламенті.
— Чого очікувати нам, якщо республіканці матимуть більшість бодай в одній з палат Конгресу?
● О. Краєв:
— Дотепер у республіканців була стабільна позиція — вони Україну підтримували цілком і в усьому. Це була позиція більшості партії, так званих консервативних республіканців, на чолі яких стоїть Мітч Макконнелл, лідер республіканської меншості у Сенаті.
Тепер несподівано виходить Маккарті, лідер республіканців у Палаті представників, і каже, що не все так гладко. Тобто з’являється третя сила — умовно назвемо її групою Маккарті. Це середина між трампістами, які проти України (вони намагаються робити все не так, як Байден, та хайпують на цьому), і між консерваторами, які підтримують Україну.
Група Маккарті каже, що питання допомоги Україні треба переглянути. Це означає, що Україну треба підтримувати, але, можливо, не так швидко і не такими великими грошима. Тобто це не антиукраїнська, а поміркована позиція.
Проблема може бути в тому, що проукраїнські законопроекти, проукраїнські бюджети ухвалюватимуть значно повільніше. А, як відомо, у політиці час — важливий ресурс.
● І. Тодоров:
— Наші побоювання природні, адже США є найважливішим контрибутором у політичну та матеріальну оборону України. Сподіваємося, буде ухвалено закон про збільшення фінансування нашої держави. Є інформація, що цей документ передбачає допомогу в розмірі 50 мільярдів доларів — це величезна сума. За згаданий закон планують проголосувати відразу після виборів, коли ще не відбулася ротація депутатів, тобто у нинішньому складі Конгресу. І наступний його склад має на це зважати.
— Джо Байден усе ж висловив побоювання, що республіканці можуть згорнути допомогу Україні. Як це розуміти?
● І. Тодоров:
— Вважаю це елементом внутрішньополітичної боротьби. Більшість населення США (за останніми даними, понад 70%) підтримує надання Україні економічної та військової допомоги. Байден, вочевидь, намагається зіграти такою картою, показуючи, що саме демократи забезпечують масштабну допомогу Україні. Тому, мовляв, треба голосувати за демократів.
Загалом досвід цього року (від початку масштабного вторгнення Росії в Україну) та попередній досвід свідчить, що наша держава має двопартійну підтримку Конгресу.
