Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс у цілому з урахуванням пропозицій президента Володимира Зеленського. Що саме зміниться і чи на краще?
Деталі — у розмові з координаторкою громадського руху “Чесно” Вітою Думанською, керівником Комітету виборців України Олексієм Кошелем та аналітиком Денисом Рибачком.
— Почнімо з огляду новацій. Які зміни — ключові?
Д. Рибачок:
— Виборчий кодекс запроваджує відкриті регіональні списки. Згідно з ним, парламентські вибори пройдуть у 27 виборчих округах. Кандидатами в народні депутати зможуть висуватися тільки представники партій, самовисуванці — ні.
Виборчі округи, як правило, будуть тотожні межам областей, крім Києва, що матиме два округи. На два округи поділено й Дніпропетровську область — через велику чисельність населення.
О. Кошель:
— Мажоритарка не діятиме й на місцевих виборах. Виборці голосуватимуть за партійний список. Партії зможуть висувати людей, котрі не є їхніми членами.
— Поясніть, як саме працюватимуть так звані відкриті списки?
В. Думанська:
— Відкритими вони є лише умовно.
Д. Рибачок:
— Так, адже кодекс передбачає, що перші дев’ять осіб списку стануть гарантовано нардепами, якщо партія подолає п’ятивідсотковий виборчий бар’єр.
О. Кошель:
— І в цій дев’ятці можуть опинитися, наприклад, спонсори партії чи інші вигідні люди.
— Що ще насторожує у новому кодексі?
— Парламент пропонує дивний механізм визначення переможців в округах. Для просування до верхньої частини регіонального списку кандидатам від партії в округах потрібно набрати не менш як 25% національної виборчої квоти — понад вісім тисяч голосів.
Якщо виборці відмовлятимуться від персоніфікованого голосування (якщо виборець не проголосує за особу, то бюлетень не вважатиметься недійсним. — Авт.), кандидатам від прохідної партії буде непросто подолати встановлений бар’єр. І тоді депутатські мандати розподілятимуть за черговістю, яку визначить партія, — тож система на практиці працюватиме за аналогом закритої пропорційної.
— Скільки кандидатів від партії по округах може бути?
— Від 5 до 16.
— Який вигляд матиме бюлетень?
Д. Рибачок:
— У ньому буде вказано всі партії, навпроти кожної з них — квадратик, де виборець має вписати позначку. У бюлетені буде також перша дев’ятка кожної партії та кандидати в окрузі. Внизу списку — квадратик, в який треба вписати номер кандидата від партії на певному окрузі. Якщо виборець не голосує за кандидата від партії, то це означає, що він загалом підтримує той список, котрий сформувала партія.
— Які недоліки кодексу ще хотіли б виокремити?
О. Кошель:
— Не врегульовано питання щодо голосування за кордоном. На сьогодні громадянин України, що стоїть на консульському обліку, може проголосувати лише на виборчій дільниці в консульстві. Наприклад, у Польщі таких дільниць лише чотири. Багатьом виборцям доводиться долати чималу відстань, щоб здійснити волевиявлення.
В. Думанська:
— Кодекс не поширює вимог законодавства про передвиборчу агітацію на рекламу в соцмережах. Хоча обсяги політичної реклами в інтернеті постійно зростають, а реальні витрати кандидатів не відповідають даним їхньої офіційної звітності. За підсумками минулої парламентської кампанії, лише три з 22 партій показали правдоподібні суми витрат на рекламу в соцмережах.
— Чи матиме ЦВК можливість знімати з реєстрації кандидатів?
— Ні. Хоча комітет парламенту рекомендував передбачити таку можливість — на підставі обгрунтованого звернення СБУ про причетність особи до злочинів проти держави або в разі встановлення обставин введення виборців в оману — мова була про технічних кандидатів. Парламентарі за це не проголосували.
— Що зміниться у реєстрації виборців, які мешкають не за місцем прописки?
Д. Рибачок:
— Реєстрацію можна буде не поновлювати — тобто треба буде один раз зареєструватися, і виборця включатимуть у списки за тією адресою.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як діяти, якщо до вас прийшли з обшуком
