Італійський міністр закордонних справ Луїджі ді Майо презентував генсекретареві ООН Антоніу Гутеррішу план, який, на думку Італії, може зупинити війну росії проти України. Він передбачає чотири пункти і дещо схожий на формулу Штайнмаєра, кажуть експерти. До його реалізації країна пропонує долучити ООН, Євросоюз, Туреччину, Китай, Канаду та Ізраїль. Що передбачає цей план?
У ньому, зокрема, йдеться про припинення вогню та демілітаризацію лінії фронту зі створенням механізмів спостереження, багатосторонні переговори про майбутнє України з обговоренням можливості зробити країну, за наявності міжнародних гарантій, нейтральною і підготувати її до вступу в ЄС. Також йдеться про надання повної автономії Криму та Донбасу з умовою визнання москвою цих територій частиною України. Ці регіони зможуть встановити свої мовні та культурні права, самостійно керувати власною безпекою. Крім того, італійський міністр пропонує розробити нову багатосторонню угоду про безпеку в Європі та вивести російські війська принаймні на позиції до 24 лютого 2022 року.
— План Італії виглядає як спроба Заходу дати можливість путіну не втратити обличчя у війні з Україною, а також швидко розв’язатити кризу в Європі, — каже політологиня, експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Марія Гелетій. — Всі хочуть цього через низку причин. По-перше, ніхто не певен, що росію можна перемогти на полі бою. По-друге, всі бояться нової ролі Китаю, який посилюється у міру послаблення росії. Щобільше, війна має величезний вплив на економіку всіх країн, бо сучасний світ дуже взаємозалежний. Нарешті, російське лобі в Європі (і не тільки) дотепер не втратило свого впливу. Ці причини, як на мене, і стали передумовою для розробки такого плану.
— Документ однозначно проросійського характеру, — каже політолог Дмитро Левусь.
— Адже маємо пропозицію щодо фактичного визнання нових територіальних загарбань росії на Півдні та Сході України, яка означає лише закріплення агресора на цій території. Як підігрування рф виглядає і формулювання про автономію Донбасу. Позитивно, що італійське МЗС визнає над ними суверенітет України, однак це радше від бажання затягнути нас на безплідні переговори, своєрідний “Мінськ-3”.
— Перший пункт документа передбачає припинення вогню та демілітаризацію лінії фронту зі створенням механізмів спостереження. У чому основні небезпеки?
М. Гелетій:
— Завдання щодо припинення вогню неможливо виконати, оскільки це вимагає від рф зупинки обстрілів території України. У керівництва росії немає бажання проводити перемовини з нашою державою, попри спроби української сторони. Тим паче, як показує досвід з 2014 року, навіть письмовий договір у Мінську не припинив війну на Донбасі. Тож питання щодо припинення вогню у теперішніх умовах та за правління путіна (але, швидше за все, й за появи нового російського лідера) не має шансу на реалізацію. Припинити вогонь та обстріли крилатими ракетами наразі можна лише якісною протиповітряною обороною, новітнім озброєнням та продовженням санкцій, які знекровлять російську економіку та військово-промисловий комплекс росії.
Крім того, постає питання, яку лінію розмежування та які механізми її моніторингу можуть встановити. Якщо йдеться про місію на зразок Моніторингової місії ОБСЄ, яка функціонувала в Україні з 2014 року, то в ній немає жодного сенсу. Можливо, було би доцільно створити військову місію для контролю за процесом роззброєння, яка би мала достатньо широкі повноваження. Маю на увазі вилучення зброї, зокрема ракетної, на території російської федерації. Але на таке ніколи не погодиться сама росія.
— У другому пункті йдеться про багатосторонні переговори про майбутнє України, зокрема спробу зробити нашу державу нейтральною та погодитися на її право вступити в ЄС. Як оцінюєте таку пропозицію?
М. Гелетій:
— Пропозиція щодо нейтрального статусу та підготовки до вступу до ЄС, хоча й містить позивне рішення для України (членство в ЄС), але й обмежує прагнення України до членства в НАТО чи інших військових союзах. Це стосується і міжнародних гарантій, які, як показує досвід Будапештського меморандуму, можна порушити за певних обставин. Через це нейтральний статус, швидше за все, не сприятиме безпеці України в довгостроковій перспективі. Було би більш логічно піти шляхом Швеції та Фінляндії та сприяти швидкому приєднанню до НАТО як України, так і Молдови. Українська армія з бойовим досвідом може стати захистом для країн НАТО у випадку агресії з боку росії чи іншої країни.
Д. Левусь:
— Переговори про нейтральний статус України у такому контексті вигідні лише москві й дозволяють рф втручатися у процес євроінтеграції України. Фактично, прийняття цього “плану” його зупинить.
— Наступний пункт документа стосується створення повної автономії Криму та Донбасу за умови визнання москвою цих територій частиною України. Чому це недоречно?
М. Гелетій:
— Перше, що спадає на думку, коли говоримо про цей пункт: чи погодяться на це українські громадяни, які змушені були покинути свої домівки на цих територіях, починаючи з 2014 року? Це, як мінімум, вимагатиме проведення національного референдуму. Крім того, чи погодиться на це росія і росіяни, які вважають анексію Криму великою перемогою? Це теж стало би серйозним прецедентом для міжнародного порядку. З переділами міжнародних кордонів у багатьох точках світу та зміною світового порядку.
— Останній пункт італійського документа передбачає створення нової багатосторонньої угоди про безпеку в Європі та виведення російських військ принаймні на позиції до 24 лютого 2022 року. Як ви його оцінюєте?
М. Гелетій:
— Нова угода про безпеку дуже потрібна сьогодні, бо ні ООН, ні ОБСЄ, які покликані опікуватися миром, уже багато років не здатні вплинути на жоден конфлікт у світі. Але перед її створенням треба покарати та роззброїти агресора, забезпечити покарання винних у військових злочинах та компенсацію з боку росії за завдані збитки. Інакше будь-який мирний договір дасть лише паузу для перегрупування та завдання ще більшого удару.
— Яка причина появи такого документа?
Д. Левусь:
— Документ створений у дусі російської дипломатії, для якої поняття компроміс означає лише поступки перед рф. Проросійське лобі наразі побоюється, що розширення санкцій призведе до того, що в подальшому відновити повноцінну співпрацю Європи з рф буде неможливо. Тому нині, під час баталій щодо шостого пакета санкцій, і з’явилася ця ініціатива. Стримано-позитивна реакція російської сторони на цей документ свідчить про те, що вона була поінформована про підготовку “плану” і тепер чекає на реакцію.
— Які висновки можна зробити?
М. Гелетій:
— Навіть якщо Італія виступає з хорошими намірами, то їх неможливо втілити в життя. Схожої помилки ми допустилися з Мінськими домовленостями, коли сприймали перелік вимог, включно з особливим статусом Донбасу, як окремі елементи, які можна вирішувати паралельно. Але ні статус Донбасу, ні вибори неможливо було забезпечити під дулами автоматів. Тому, навіть якщо буде спроба такий план реалізувати, його чекає доля Мінська чи формули Штайнмаєра. Мало того, це дасть росії та іншим великим гравцям отримати відчуття безкарності та зеленого світла на схожі дії. І це означатиме затяжну війну на території України, яка провокуватиме ще більше схожих викликів у всьому світі.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як 41-річний поляк провів відпустку, допомагаючи українським волонтерам
