Глава держави підписав указ “Про історично населені українцями території Росії”. Згідно з документом, уряд із залученням міжнародних експертів, представників Світового конгресу українців, науковців, громадськості має розробити та внести на розгляд РНБО план дій щодо збереження національної ідентичності українців у РФ, зокрема на історично населених ними землях. У документі перелічено Кубань, Стародубщину, Північну та Східну Слобожанщину в межах сучасних Краснодарського краю, Білгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей Росії. Яка мета президентського указу? Адже наразі важко уявити, як ми можемо підтримати збереження національної ідентичності українців у Росії.
— У цьому указі треба розрізняти дві складові частини — символічну та практичну, — каже експерт Українського інституту майбутнього, кандидат історичних наук Сергій Громенко. — З практичного погляду, це рамковий документ для того, щоб Кабмін підготував і подав на розгляд РНБО план дій. Доки не маємо цього плану дій і чіткого розуміння, хто відповідатиме за його реалізацію, ми не можемо оцінити практичну користь документа.
Що ж до символічного складника, то це рух у правильному напрямку. Українці в РФ є однією з найбільш упосліджених українських громад у світі. Росія — країна, в якій деукраїнізація українського населення відбувається наймасштабніше. Москва русифікує українців, забороняє їм розвивати свою національну свідомість. І визнання цього факту — найважливіше в указі президента.
— Як на мене, мета цього указу перш за все політична, — додає політтехнолог Ярослав Макітра. — Росія створює на наших територіях так званий “рускій мір”, нав’язує його українцям. Тепер ми даємо зрозуміти, що на деяких територіях РФ жило, зрештою, й живе багато українців і що ми про них дбатимемо.
Як на практиці відбуватиметься підтримка національної ідентичності? Це можуть бути різні заходи, як-от спрощення процедури набуття українського громадянства для етнічних українців, які проживають на території РФ; створення програм вивчення історії, що стосується населених українцями земель, і донесення інформації туди; міжнародні заходи, покликані розповісти про історію цих регіонів.
— Які ще козирі дає нам цей указ?
● С. Громенко:
— Очевидно, що нині, коли Росія проводить денаціоналізацію не тільки українців, а й інших поневолених народів, не варто сподіватися на те, що ми якось змусимо Москву поводитися відповідно до міжнародного права. Але якщо ми визнаємо, що така проблема існує, то, зафіксувавши всі випадки тиску російської влади на українців, зможемо колись довести, що Росія веде дискримінаційну політику щодо українців усередині країни. Для нас це очевидна річ. Але в юридичній площині ми так питання раніше не ставили. Тепер закладаємо перший камінь в цю будівлю претензій до Росії через русифікацію українців.
● Я. Макітра:
— І це важливий крок, який свідчить про те, що Україна не лише захищає свою суверенну територію, а й ідеологічно наступає.
— Чи можуть вороги використати цей документ для пропаганди — нібито Україна зазіхає на їхню територію?
● С. Громенко:
— Російська пропаганда вже використала його для того, щоб викривити наміри України. Але в указі про територіальні претензії не йдеться. На Заході вміють читати, тож ворожа пропаганда тут нічого не вдіє. Навпаки, тепер до українців у РФ буде прикута увага міжнародної спільноти.
— В указі йдеться також про розвиток взаємодії з іншими поневоленими народами. Наскільки це важливо?
● Я. Макітра:
— Україна має активніше працювати у цій царині. Ми можемо висловити підтримку поневоленим народам, допомагати їм з їхньою ідентифікацією (лекціями, літературою, фільмами), заявити про надання політичного притулку громадянам, які виступають проти російської влади.
У нас багато хто хоче, щоб Росія розвалилася, і сподівається, що це відбудеться само собою, а якщо комусь із громадян РФ сприяти, то це мало не злочин. Ні, ми повинні контактувати з поневоленими народами, допомагати їм зсередини здобути незалежність, вести їх за собою. Бо без їхньої волі, без їхнього впливу розвалити Росію буде значно важче.
