Відтепер Росія не визнає 90 статтю додаткового протоколу до Женевської конвенції щодо захисту цивільного населення під час міжнародних збройних конфліктів. Згідно з цією статтею, комісія компетентна розслідувати серйозні порушення, що передбачені ЖК та цим протоколом.
“Комісія з 1991 року фактично не виконує своїх функцій. Російського представника в її складі немає. При цьому Російська Федерація сплачує у бюджет комісії щорічний внесок. З урахуванням цих обставин подальше визнання компетенції комісії не є доцільним”, — йдеться у поясненнях до документа.
Нагадаємо, Женевські конвенції про захист жертв війни — це міжнародні багатосторонні угоди в галузі законів і звичаїв війни, спрямовані на захист жертв збройних конфліктів. Підписані 12 серпня 1949-го на Дипломатичній конференції ООН, що відбулася в Женеві з 21 квітня по 12 серпня 1949-го. Набрали чинності 21 жовтня 1950 року.
“Женевські конвенції й додаткові протоколи є ядром щодо поведінки держав під час збройних конфліктів, — розповідає Тарас Цимбрівський, юрист-міжнародник, керівник Програми USAID “Права людини в дії” Української Гельсінської спілки з прав людини. — Конвенція визначає правила і норми ведення війни. Наприклад, забороняє вражати цивільні об’єкти. Якщо держави, які підписали Конвенцію, ці норми порушують, то можуть бути притягнуті до відповідальності через Міжнародний кримінальний суд чи через інші міжнародні інстанції”.
— Чим займається комісія, яку не хоче визнавати РФ?
— Вона спостерігає, чи дотримуються держави взятих на себе зобов’язань.
— На вашу думку, чому Володимир Путін вдався до такого кроку саме зараз?
— Це не випадково зроблено напередодні зустрічі в Нормандському форматі, — вважає кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права ЛНУ імені І. Франка Володимир Гричак. — У такий спосіб Володимир Путін створює правові підстави, через які його не зможуть залучити до врегулювання ситуації в ОРДЛО. Він фактично розв’язує собі руки, заявляючи, що росіян в ОРДЛО немає. Путін намагається переконати, що в Україні — громадянська війна, а отже, обгрунтувати безпідставність застосування санкцій до Росії. На мою думку, президент РФ хоче переконати, що влада України й бойовики мають домовлятися винятково між собою. Тобто стороною переговорного процесу господар Кремля хоче виставити не Росію, а самопроголошених керівників ОРДЛО.
Т. Цимбрівський:
— Думаю, що це сигнал Росії міжнародній спільноті, що Кремль не буде змінювати свою лінію поведінки щодо ведення збройних конфліктів із сусідами.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому в Україні заплющують очі на прогріхи представників влади.
