Як грім з ясного неба прозвучала заява Святослава Вакарчука про складення депутатського мандата. Як відомо, музикант уже зрікався політичної дільності в Раді у вересні 2008-го. Вакарчук зазначив, що вважає свою місію частково виконаною — мовляв, він привів у парламент нових політиків — професійних і порядних. Чи справді це дає йому підстави скласти мандат? Чи не є такий крок зрадою виборців?
— Те, що Святослав обтяжений депутатськими та партійними функціями й втомився від політики, було помітно давно, — вважає політолог, доцент КНУ імені Т. Шевченка Петро Олещук. — Він не відчув себе політиком. Так, Вакарчук — людина з громадянською позицією, він має політичні погляди, які може обстоювати, але не готовий зануритися в політику — 24 години на добу, сім днів на тиждень. Напрошується запитання: навіщо він узагалі претендував на мандат, якщо не думав ним користуватися? Це схоже на дезертирство з поля бою у розпалі бою, адже в України нині — серйозні проблеми.
— Вакарчук напередодні виборів справді заявляв, що веде нових людей у політику. Але ж не казав, що виступає локомотивом для партійного списку. Тому, думаю, це все-таки певний обман виборців, — вважає керівник Інституту світової політики Євген Магда. — Можливо, на таке його рішення вплинула смерть батька. У будь-якому разі Вакарчук, на мою думку, остаточно поставив хрест на своїй політичній кар’єрі, суспільство не пробачить йому такого кроку.
— Так, він завів нових людей у політику, але це не означає, що треба йти з Ради, — додає професор політології НаУКМА Олексій Гарань, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”. — Якби зробив це вперше — його крок не викликав би такого обурення. Але вдруге складати мандат?! Політик повинен бути переконливим. Наприклад, Володимир Зеленський, на мою думку, зовсім не підготовлений до посади президента, але при цьому його популістські дії й заяви працюють. Святослав Вакарчук не вдавався до популізму — і втрачав рейтинг.
— Основну свою місію Святослав Вакарчук виконав, — вважає політичний експерт Олег Саакян. — Від “Голосу” в парламент пройшла команда молодих лідерів, які здобули якісну освіту, які мають досвід, за яких не соромно. Тому, на мою думку, Вакарчук сміло може податися у відставку. Він не зрадив завдання, з яким йшов у політику. Варто відзначити, що крок Святослава Вакарчука чесний, на таке мало хто з українських політиків зміг би наважитися. Здати мандат, розуміючи, що абсолютна більшість виборців цього не сприйме, — сильний крок. Вакарчук залишився чесним перед самим собою.
Здати мандат, розуміючи, що абсолютна більшість виборців цього не сприйме, — сильний крок.
— Яке майбутнє чекає партію “Голос”?
П. Олещук:
— Якщо “Голос” не знайде способу перезавантаження, то на партії можна поставити хрест, цей проект буде закритий. Їхній рейтинг усе ж тримався на персоналії Святослава Вакарчука та довірі до нього. У нових політичних умовах партії буде важко знайти себе. Український виборець хоче бачити конкретну людину, котру б підтримав.
“Слугам народу” відставка Вакарчука вигідна, бо вони втратили останнього конкурента в сегменті нових облич. Та, думаю, і решта фракцій радіє з рішення Вакарчука.
О. Саакян:
— З другого боку, це може бути використано як певний трамплін для партії. Адже в “Голосі” назріли зміни, потрібні для розвитку. Відхід Вакарчука може дати партії друге дихання.
О. Гарань:
— Сподіваюся, що “Голос” надалі буде в парламенті таким активним, як досі. Важливо, щоб партія виставила добру команду на місцевих виборах.
— А як сприйняли рішення Святослава Вакарчука у фракції?
— Для багатьох це було неочікуваним, — відповідає голова партії “Голос” Кіра Рудик. — Але в цілому рішення Святослава підтримали. Тепер Вакарчук — засновник партії “Голос”, Сергій Рахманін — керівник фракції, а я — голова партії. Наші цінності незмінні. Ми продовжимо розпочатий курс на зміни в країні разом зі Святославом, котрий й далі з нами працюватиме. Він іде лише з парламенту, але членом партії залишається.
— Однак велика частина ваших виборців обурена таким рішенням Вакарчука...
— Я впевнена, що мине час і люди зрозуміють рішення Святослава, з повагою поставляться до його кроку. Адже він привів 20 нових облич у парламент — для того, щоб вони боролися за правду.
— Яким буде “Голос” без Вакарчука в парламенті?
— Ми працюватимемо ще активніше й ефективніше, щоб виправдати довіру виборців. Зокрема, аби не допустити побудови поліційної держави. Наша робота передовсім буде спрямована на реформу правоохоронних органів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто досі співає дифірамби Авакову
