Хтось пам’ятає його за фільмами “Кіборги” й “Захар Беркут”, хтось — за серіалами “Жіночий лікар”, “Козаки. Абсолютно брехлива історія” або ж “Юрчишини-2”. Молодий, активний, перспективний... І до свого здоров’я ставиться серйозно.
— Я стараюсь регулярно відвідувати спортзал, — каже “Експресу” заслужений артист України. — Два дні тренуюсь, один відпочиваю. Щоправда, коли графік зйомок надто щільний, займатися не вдається. Нині — лише театр, тому ходжу постійно. (Усміхається). Хоча стокілограмовою штангою, як це було раніше, вже не качаю м’язи. Ну, підняти її можу, але тренуватися — ні. На жаль.
— У вас була якась травма?
— На одній виставі я стрибнув з висоти другого поверху — як належить, на матрас, але невдало приземлився. Одразу відчув різкий біль у коліні. А коли потім не зміг нормально вийти з машини, зрозумів, що треба звернутися до лікаря. Мені пропонували операцію, але я відмовився. Деякий час ходив з паличкою, а опісля знайшов реабілітолога. Наразі обійшлися уколом у суглоб.
— Маєте на увазі ін’єкцію гілауронової кислоти?
— Так, але перед тим вкололи ще колаген з моєю плазмою. Тепер раз на рік (хоча, якщо нічого не болітиме, може бути й більший інтервал) доведеться робити уколи гілауронки. Поки що ж реабілітолог порадив накачувати м’язовий каркас довкола коліна. Бо в мене одна нога була менша в об’ємі на чотири сантиметри. Усе через те, що я ходив з паличкою. Тепер ось потрохи займаюся.
— Декілька років тому ви хвалились мені, що підтягуєтесь на поперечині 15 разів. Нині — більше чи менше?
— Уже менше. (Усміхається). Хоча певний час було й більше. Сьогодні нормально, якщо підтягнуся 10 — 12 разів. Але це все швидко повертається: просто треба частіше тренуватися. До речі, іноді, коли хочеться подихати свіжим повітрям, ходжу не в зал, а в Гідропарк. Там є тренажери й теж можна непогано позайматися.
— Під час тренування і після багато вживаєте рідини?
— Я “водохльоб”, так. (Усміхається). Води справді п’ю чимало. Купую собі мінералку без газу й дудлю протягом дня. Не тільки влітку, але й узимку. Щоб підтримати водний баланс організму. З напоїв люблю каву. Перше горнятко — зранку зі сніданком, а до вечора — ще три-чотири. Особливо, коли я на роботі. Ой, це моя проблема! Чай? Теж люблю, але не настільки.
— Ви згадали про сніданок. Це для вас обов’язково чи можете побігти у справах, не підживившись?
— Обов’язково! Це мій “пунктик”. Будь-що маю поснідати. Інакше матиму поганий настрій. І від того буде зле не тільки мені, а й усім довкола. (Усміхається). Зранку зазвичай їм вівсяну кашу з бананом та протеїном. Буває також омлет або кисломолочний сир. Можливо, ще бутерброд — з рибою або м’ясом.
— До речі, ви “жайвір” чи “сова”?
— Раніше я був “совою”, але коли народилася дитина, довелося стати “жайворонком”. Самі розумієте: садочок, школа... Тому просинаємося рано. Плюс зйомки здебільшого починаються зрання. Особливо, коли зимовий сезон і світловий день короткий, а треба працювати на вулиці. Тому виробничий процес стартує засвітла.
— Андрію, скажіть наостанок: у вас випадково немає якихось алергій? Може, на тварин...
— На тварин — ні. Маю іншу алергію — на пластир. Якщо він виготовлений з тканини. Виявилося це зовсім випадково: якось на зйомках я їздив верхи й сильно натер собі палець. Наліпив пластир та й забув. Наступного ж дня дивлюся, а там жахлива алергія... Відтоді (це було років 15 тому) не користуюся такими речами. Взагалі!
