Євген Станкович: “До “сирен” неможливо звикнути”

Уславлений композитор розповідає, як писав “Псалми війни”, що думає про співачок-зрадниць і куди вивіз із Бучі онуків.

Фото facebook.com/stankovich.competition
Фото facebook.com/stankovich.competition
● Євген Станкович.

Його називають живим класиком української музики. Заслужений діяч мистецтв, народний артист, Герой України. Євген Станкович — автор опер (найвідоміша “Коли цвіте папороть”), балетів, симфоній, а також музики до багатьох серіалів (найпопулярніший “Роксолана”). Після повномасштабного вторгнення він написав “Псалми війни”... 

— Я працював над ними рік, — розповідає “Експресу” 81-літній композитор. — Хотів вкласти всі емоції, які тоді переживав. Не знаю, наскільки мені вдалося. Це судити вже слухачам. Прем’єра в Україні відбулася восени, а ось за кордоном ще ні. У будь-якому разі, перефразувавши режисера фільму “20 днів у Маріуполі”, який відзначили “Оскаром”, можу сказати: мені хотілось би, щоб “Псалмів війни” також не було. Краще я написав би щось на іншу тематику. Але сталося так, як сталося. (Зітхає).

— Кажуть, ви й нині багато працюєте. Наскільки повітряні тривоги впливають на творчий процес? 

— Звичайно, вони погано впливають. Насамперед — на психологічний стан людини. До “сирен” просто неможливо звикнути. Коли їх немає, ти постійно в очікуванні, а коли лунають, не знаєш, куди подітися. Не кожен же кудись побіжить, а серце вискакує... Тож ситуація не сприяє творчості. У столиці, хвала Богу, атак тепер стало трохи менше. Інша річ — наприклад, Харків. Колеги та знайомі, які там живуть, кажуть, що це справжній жах! 

— А ви не виїздили за кордон чи бодай на рідне Закарпаття?

— За кордон — ні. Хоча пропозиції надходили з різних країн, де я колись не раз бував. Та яка там уже Америка... Проте, коли почалося повномасштабне вторгнення, я повіз на свою малу батьківщину дружину та онуків. Останні жили в Бучі й чудом їх вдалося звідти витягнути. Як ви розумієте, статися могло, що завгодно... У Сваляві я провів декілька місяців (нікуди з хати не вилазив, бо серйозно працював), а потім повернувся у Київ. 

— Як би ви продовжили речення: ніколи не прощу Росії..? 

— Цю загарбницьку війну та численні вбивства. Як можна простити країні, лідер якої відкрито заявив, що він хоче знищити нашу державу й народ? Це ж не те, що хтось собі вигадав, а слова господаря Кремля... Тому — ні, це неможливо пробачити! Не знаю, що буде через сто років, але навіть тоді, маю великий сумнів, що українці все забудуть і побіжать брататися з Росією. Ми надто різні — від життєвого устрою до культури — й це нарешті більшість зрозуміла. 

— Перед українськими музикантами сьогодні відкрилися найпрестижніші світові майданчики. Чому раніше наші таланти не помічали? 

— Росія витрачала мільярди на проштовхування своєї ідеології та культури по всьому світу. А у нас, на жаль, держава цим не займалася. Тому... Нині ж справді дуже багато оркестрів — з Києва, Львова, Харкова — гастролюють за кордоном. Причому виконують як твори української класики, так і сучасних композиторів. За трагічним збігом обставин на Заході прокинувся інтерес до нашої культури... Думаю, по завершенні війни в Україні почнеться справжній ренесанс. 

— А як ставитеся до тих співачок, які зрадили Україну й прислужують тепер у Москві? 

— Ну як до них можна ставитися? Вони зробили свій вибір і матимуть на цій землі той осуд, на який заслуговують. Бачите, тільки біда показала, як казав колись Горбачов, ху із ху. (Усміхається). Тобто хто є хто. Воно так завжди буває у житті: ті, на кого часом лаялись, виявляються справжніми, а ті, кого носили на руках, — ні. І наше суспільство не перше, яке з цим стикнулося. Зрадники були завжди та скрізь. Зрештою — ну їх усіх! 

— Вам вісімдесят один рік. Чи думали колись, що доживете до таких літ? 

— Ні. Звичайно, я маю клопоти зі здоров’ям (мені давно дошкуляє спина), тому нечасто можу кудись поїхати. Навіть на прем’єру. Проте переймаюсь не тим, скільки маю років, а тим, що на війні гинуть 20 — 30-літні. Цілі поля вже в могилах. Оце страшно. (Зітхає). Я ж свій вік уже доживаю. Від пані з косою ще ніхто не сховався. Жодна людина. (Сміється). Навіть Путін нікуди не дінеться. Хоч він і хоче жити вічно. 

— Щоб не завершувати на такій ноті: скажіть, що нині живить ваш оптимізм? 

— Створилась така ситуація, що в нас немає вибору. З одного боку, це погано, а з іншого — навпаки. Попри все, ми маємо вистояти та перемогти. Іншого варіанта просто не дано. Потім же треба буде стати на ноги — більш міцно — і рухатися далі... Тому я не втрачаю віри, а це і є оптимізм. 

Автор: Богдан Бондаренко
Подробиці
Фото: depositphotos.com

БПЛА окупантів прямував до цілі в режимі онлайн керування.

17.09
Подробиці
Фото: Pixabay

За вказівкою своїх командирів штурмовики РФ живими заходили у власну могилу.

17.09
Подробиці
Фото: т-к Куп'янськ перший

Російські командири дали наказ розстрілювати у Куп'янську усіх цивільних чоловіків віком від 18 до 60 років.

17.09
Подробиці
Фото: АТЕШ

Чергову диверсію на залізниці наші партизани здійснили аж за Уралом.

17.09
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Російські окупанти зазнали величезних втрат завдяки діям Сил оборони України.

17.09
Подробиці
Фото: armyinform.com.ua

Напад зняла боді-камера працівника центру комплектації.

17.09
Подробиці
Скрін з відео

Жоден з офіційних відеороликів Міноборони та самого підрозділу не був настільки відвертими, як сюжет пропагандиста.

17.09
Подробиці
Скрін з відео

Маневри більше нагадували медіа-шоу, а не реальну військову репетицію.

17.09
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Через блокування транзиту постраждають логістичні ланцюги Китаю та багатомільйонні контракти.

17.09
Подробиці
Фото: x.com/iranhr

Правозахисники стверджують, що його повісили без справедливого суду, а доказом "шпигунства" назвали повідомлення українському президентові.

17.09
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Прощання з ліквідованим окупантом відбудеться 19 вересня.

17.09
Подробиці
Фото Sport Arena.

За втечу з України Артур Рудько нібито мав заплатити близько восьми тисяч доларів у криптовалюті.

17.09
Подробиці
Фото Суспільного.

Суддя визнав чоловіка винним у самовільному залишенні частини та призначив покарання у вигляді п'яти років ув'язнення.

17.09
Cтиль життя
Фото з архіву Лани Вєтрової

“Заплітав її в косичку, щоб не плутали зі священником”.

17.09
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Політикиню відсторонили від діяльності після звинувачень у ксенофобських висловлюваннях.

17.09
Подробиці
Фото зі сторінки Олександра Сирського у Фейсбук.

За вісім із половиною місяці 2025 року українські захисники ліквідували понад 305 тисяч військовослужбовців армії РФ.

17.09
Подробиці
Фото: мінфін

У Білому домі вважають, що у затягуванні війни винна Європа.

16.09
Подробиці
Скрін з відео

Керівник США вважає, що глава України та диктатор РФ "не можуть сидіти в одній кімнаті разом". Тож йому, ймовірно, доведеться бути присутнім під час цієї розмови.

16.09
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Оприлюднено перевірки прокурорів зі статусом інвалідності.

16.09
Подробиці
Фото: PAP/Войтек Яргіло.

Польща приховує, що 10 вересня по будинку прилетів не дрон РФ, а ракета з літака F-16, які підіймали для відбиття атаки.

16.09
Подробиці
Фото Нацполіції.

Завдяки небайдужим людям правопорушницю затримали оперативно.

16.09
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Підвищення середньої зарплати педагогічних працівників відбудеться двома етапами.

16.09
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Окупанти захотіла взяти Покровськ, але опинилися у скрутному становищі.

16.09
Подробиці
Фото МНС РФ.

ГУР влаштувало вибухи біля Владивостока. Відомо про загиблих та поранених окупантів, які вражали жорстокістю в Україні.

16.09
Подробиці
Фото: facebook.com/lvivoperaofficial

"На щиті" додому повертається захисник України Дмитро Пасічник. Він долучився до лав Збройних сил України у червні 2025 року.

16.09
Подробиці
Фото: ДБР

Працівники ДБР викрили заступника начальника Львівського обласного ТЦК та СП, на момент викриття – виконуючого обов'язки керівника, який приховав у декларації будинок та земельну ділянку. Майно він переписав на тещу.

16.09
показати більше