Жителька села Синів, що на Рівненщині, вийшла заміж у вересні 1995 року. У пари народилося двоє синів. Та подружнє життя не склалося. Через одинадцять років сім’я розпалася. Після початку повномасштабної війни одного з хлопців мобілізували. Він служив у танковому батальйоні командиром бойової машини, воював на Запорізькому напрямку і, на жаль, поліг.
“Мати почала оформлювати документи на отримання 15 мільйонів гривень одноразової допомоги, передбаченої родинам загиблих захисників, — розповідає речниця Рівненського апеляційного суду Олена Кузменко. — І тут з’ясувалося, що на компенсацію претендує й колишній чоловік, який після розлучення не брав участі у вихованні синів, не цікавився їхнім життям, і сплачував щомісяця лише 30 гривень аліментів на дитину”.
Жінка вважала несправедливим, що ексчоловікові дістанеться половина суми, і звернулася з позовом до суду. Батько загиблого захисника через свого адвоката подав відзив, у якому зазначив, що, попри розірвання шлюбу, колишня дружина далі проживала з ним до 2023 року. Запевняв, що син до призову в армію також мешкав разом із ним і до повноліття перебував на його повному утриманні.
Водночас адвокат матері полеглого воїна у відповіді на відзив зазначив, що чоловік лукавить. І що надання такої одноразової допомоги особі, яка свідомо ухилялася від виконання батьківських обов’язків, суперечить самій суті цієї виплати.
“На судовому засіданні жінка зауважила, що виконує волю сина, який не бажав, аби батько отримав гроші в разі його загибелі, — додає Олена Кузменко. — Також повідомила, що колишній чоловік часто скоював домашнє насильство і вона не раз ночувала з дітьми в сусідів. Але потім знову мусила повертатися до дому чоловіка, бо не було куди дітися. Лише в грудні 2023 року син винайняв для неї квартиру в Рівному, а потім купив будинок у Житомирській області. А ще додала, що чоловік не раз називав сина байстрюком”. Батько ж у суді стверджував, що нібито брав належну участь у вихованні дітей, варив їм їсти і забезпечував матеріально.
Сільський староста, якого запросили на засідання, позитивно охарактеризував матір полеглого захисника. А про батька казав, що той зловживав спиртним, не раз піднімав руку на дружину, тому вона ходила з побоями, дітьми цікавився мало. Коли староста повідомив про загибель сина, він навіть відмовився їхати на похорон, заявивши, що це не його рідна дитина.
“Гощанський районний суд відмовив жінці в позбавленні ексчоловіка права на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю їхнього сина, — веде далі Олена Кузменко. — Своє рішення мотивував тим, що лише позбавлення батьківства може бути наслідком втрати цією особою всіх прав, що грунтуються на спорідненості з дитиною. А колишня дружина з позовом про позбавлення батьківства до суду не зверталася”.
Жінка з таким вердиктом не погодилася і подала апеляцію. Проте суд другої інстанції теж її не підтримав. Бо, згідно із законом, батько має повне право на частку грошової компенсації. При цьому суд зауважив, що син міг скласти особисте розпорядження, визначивши в ньому, хто саме з рідних і в яких відсотках може отримати одноразову виплату в разі його загибелі. Але захисник цим правом не скористався.
