Багато хто пам’ятає її як Еріку. Правда, нині Настя Кочетова виступає під іншим псевдонімом — MamaRika. До того ж співає не російською, а українською. І не “попсу”, а R’n’B. Причому робить це досить успішно. Про що свідчить жвавий інтерес до її пісень на YouTube.
— Насте, хіт Prolisky у же зібра в понад 1 мільйон 500 тисяч переглядів. Це, здається, ваш рекорд?
— Слід врахувати, що перед виходом офіційного кліпу було ще lyric video, яке зібрало майже 900 тисяч. Якщо сплюсувати ті цифри, то вийде майже 2,5 мільйона переглядів! Тож Prolisky дійсно — пісня-рекордсмен у моєму репертуарі. (Усміхається). Можна без зайвої скромності сказати, що вийшов справжній народний хіт. А бачили б ви, як його сприймають на концертах!
— У потоці позитивних коментарів до цього кліпу (і не тільки) можна натрапити й на негативні відгуки на адресу MamaRika. Скажіть, як ви ставитеся до хейтерів?
— Якщо мене зачіпають якісь коменти, то буквально на секунду. Тобто я надовго не “зависаю” на негативі. Прекрасно розуміючи: якщо люди мають час для того, щоб сидіти в інтернеті й, перепрошую, обсирати інших, то, напевно, вони не надто зайняті й небагато чого досягнули в цьому житті... Проте у коментарях трапляється і конструктивна критика. Іноді людина аргументовано пояснює, що й чому їй не подобається. Тоді я можу взяти це до уваги і навіть задуматися: можливо, дійсно варто прислухатися? Та, якщо це просто потік лайна, який нічим не обгрунтований, то, кажу, я не парюсь! (Усміхається).
— Попередня ваша “інкарнація” — Еріка. На концертах вас просять заспівати щось з її репертуару?
— Ні-і-і. На мої концерти приходять ті, хто хоче почути MamaRika, а не Еріку. Для мене такої співачки давно не існує! Нині я розвиваю — наскільки це можливо — українську музику, зокрема, українське R’n’B. Вважаю це дуже важливою справою... А щодо хітів часів “Фабрики зірок”, то виконую нині лише один — “Нема образ”. Це перша пісня, яку я написала. Вона й досі викликає у мене багато позитиву. Тож це єдина річ, що залишилась у спадок від Еріки. (Усміхається).
— На фото не можна не помітити, що ви — шанувальниця татуювань. Цікаво, скільки маєте малюнків на тілі?
— Ну, не так багато. На правій руці, на лівій, на ключицях, на сідницях, на нозі, ще там десь... Я вже й не пам’ятаю. (Усміхається). Насправді можна зробити й більше, але поки що мені достатньо. Знаєте, я дуже люблю татуювання і після кожного почуваюсь щасливою... Ось останнього разу набила квіти, які обплітають руку. Це так красиво!
Інколи ж у пориві емоцій з’являються думки: чи не зробити якесь тату на обличчі? Але мені вже виповнилося тридцять років і, слава Богу, я зрозуміла, що, мабуть, не варто. Це треба було робити або в двадцять років, або не робити взагалі. Тому я й зупинилася. Обмежимося тілом. Лице не чіпаємо. Щоб не травмувати психіку чоловіка і майбутніх дітей.
— Насте, новий хіт “Дурненька”, що вже з’явився на YouTube, ви анонсували як пісню для дівчат, котрі закохуються “не в тих”. А ви часто закохувалися не в тих?
— Так. Раніше я робила це постійно. (Усміхається). Знаєте, мені подобались стосунки з поганими хлопцями. Мене до них просто тягнуло. Можливо, тому, що я сама в душі хуліганка й почувалась поруч із ними комфортно. Та все це — до певного віку. Потім ти починаєш розуміти, що стосунки — не жарт і не пригоди, а важка праця.
Власне, коли я настраждалася із бедбойз і в голові з’явилася якась клепка, то захотілося зустріти людину, котра буде кращою за мене, мудрішою, сильнішою. Тобто, щоб я могла з нею чогось навчитися, а не йти на дно. Таким виявився Сергій, з яким ми вже п’ять років разом. Постійно ловлю себе на думці: з кожним днем, проведеним поруч із коханим, я дійсно стаю кращою!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з Миколою Березою
