За даними НБУ, 70% скарг споживачів за 2019 рік стосувалося оманливої реклами банківських депозитів та маніпуляцій з кредитними ставками. З 1 вересня банки мають надавати споживачам детальну інформацію про свої послуги — зокрема, на сайтах фінустанов мали б запрацювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчою позикою чи доходів від розміщення коштів на депозит. Та чи запрацювали? Перевірмо це!
Заходжу на сайт державного банку. Обираю послугу “кредит кешем” — хочу взяти 10 тисяч гривень на 24 місяці. Онлайн-калькулятор (так, він є!) показує, що мій щомісячний платіж за кредитом становитиме 701 гривню, і попереджає, що при оформленні позики доведеться сплатити разову комісію за надання кредиту — 500 гривень. Загальна вартість кредиту — 17 333 гривні. Тобто, позичивши 10 тисяч гривень, за два роки банкові треба буде віддати 7333 гривні відсотків. Банк пише, що реальна річна процентна ставка за цим кредитом становитиме 79%. Ого-го, недешево!
На сайті іншого державного банку перевіряю умови надання розрекламованої владою програми “Іпотека під 10%”. Цікаво, чи розкаже банк правду про кредит на житло?
Іпотечну позику фінустанова надає на термін від 12 до 240 місяців. Читаю, що у перший рік процентна ставка справді становитиме 9,99%. А от у наступні роки залежатиме від індексу ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) за останні 12 місяців плюс 4%. Тобто якщо індекс зростатиме, то й кредитна ставка — також. До речі, протягом останнього року індекс перебуває в межах 8,5%. Якщо до нього додати 4%, то процентна ставка вже буде 12,5%. І це ще не всі витрати. Позичальникові, який сьогодні захоче взяти іпотечний кредит, доведеться сплатити ще страхування іпотеки (0,5% вартості нерухомості), особисте страхування (0,5% суми основної заборгованості за кредитом), 1% разової комісії, близько 12 тисяч гривень — за послуги нотаріуса, приблизно 3500 — за оцінку нерухомості... Тобто реальна процентна ставка за таким кредитом виходить не 10%, а набагато більше!
Реальна процентна ставка за таким кредитом виходить не 10%, а набагато більше!
Великий український банк з іноземним капіталом також встановив на своєму сайті кредитний онлайн-калькулятор. Він показує: якщо я, наприклад, захочу взяти 20 тисяч гривень кредиту на 12 місяців, то щомісячний платіж становитиме 2170,37 гривні. Реальної річної процентної ставки банк так і не вказує. Лише зазначає, що “остаточна сума щомісячного платежу потребує уточнення менеджером банку”.
Перепрошую, а як же вимога НБУ надавати споживачам повні дані про кредит?!
Інформацію про депозитні ставки банки розкривають краще. Обираю на сайті великого комерційного банку вклад “Ощадний” у гривні. Читаю, що процентна ставка з урахуванням податків за цим депозитом — 5,5%. Якщо покладу на депозит 100 000 гривень на 12 місяців, то за рік отримаю 5500 гривень прибутку. Депозитний калькулятор показує, що з цієї суми доведеться сплатити 1072,50 грн ПДФО та військового збору. Отож чистий прибуток за вкладом дорівнюватиме 4427,50 грн, а процентна ставка з урахуванням сплати податків — 4,43%.
Отже, проаналізувавши дані на сайтах державних і комерційних банків, ми з’ясували, що досі не всі фінустанови розкривають детальну інформацію про свої кредити.
“Нові вимоги щодо розкриття банками інформації на сайтах — це більше показовий крок, — вважає адвокат Ростислав Кравець. — На жаль, найбільша проблема в тому, що немає контролю за дотриманням банками умов, скажімо, кредитного договору. Ніхто їх не перевіряє, щоб притягти згодом до відповідальності за недотримання цих умов”.
ОФІЦІЙНО
“Усі банки на своїх сайтах повинні публікувати інформацію про споживчі кредити, автокредити, іпотеку та депозити в єдиному уніфікованому форматі. Тобто клієнт, зайшовши на вебсайт будь-якого банку, повинен мати змогу переглянути або завантажити один файл зі всіма умовами послуги, — розповідають у Нацбанку у відповідь на запит “Експресу”. — Також банки мають вказувати витрати за кредитом єдиною річною ставкою. Ставка повинна включати абсолютно всі витрати клієнта.
Також банки мають чітко вказувати наслідки для клієнта у разі невиконання ним умов договору. Адже до набуття чинності вимог НБУ ця інформація могла бути прихованою за різними примітками та попередженнями”.
Чи передбачено відповідальність за невиконання цих вимог?
“Якщо НБУ виявить, що той чи інший банк не дотримується вимог та не розкриває повної інформації про послуги, ми звертатимемося до банку з вимогою усунути порушення. Якщо він не усунув його, застосовуємо штраф — від 300 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення (5100 — 13 600 грн)”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як політичні партії продають себе
